Ірина Славінська: Яким чином взагалі цей рейтинг можна виміряти?
Микола Бєлєсков: Цей рейтинг є традиційним для Інституту світової політики, він проводився з 2011 по 2014 рік. Потім була перерва два роки, вирішили проект поновити. Ми оцінювали саме послів. Критерії залишилися незмінними: здатність вирішувати проблеми своєї країни в країні перебування, доступ до влади, відкритість у спілкуванні з медіа, створення позитивного іміджу своєї країни та участь в різних заходах.
Ірина Славінська: А хто судді, хто оцінював?
Микола Бєлєсков: Було залучене широке коло експертів, це близько 70 осіб. Це політики, народні депутати, представники аналітичних центрів (як державних, так і ні), і журналісти, медіа, коментатори.
Вікторія Єрмолаєва: Тож чиї прізвища потрапили на верхні щаблинки рейтингу?
Микола Бєлєсков: Топ десятка іноземних послів – це посли значною мірою Великої Сімки: посли США, Кинади, Великої Британії, Німеччини. І посла Японії, до речі. Є і цікаві винятки, наприклад, туди потрапив керівник постійного представництва НАТО при Україні Олександр Вінніков, потрапив посол Польщі, не зважаючи на весь стан відносин, це експерти оцінювали (він зайняв 5 місце з 10). Також присутність посла Литви в Україні треба відмітити.
Логічно, що 6 із 10 – це представники держав Великої Сімки, держав з найбільшим потенціалом, тому що ті критерії, які я озвучив – це доступ до керівництва держави і можливість вирішувати свої проблеми… Звичайно, ці держави мають найбільші можливості щодо цього питання. З послом країни середнього потенціалу максимум на рік може зустрітися міністр закордонних справ України. Президент України вже не буде зустрічатися, хіба як виняток. Нічого в цьому дивного немає. Якщо дивитися на українських послів – то в лідерах посли у провідних країнах: США, Канаді, Франції, Німеччині.
Згідно результатів опитування, десятки переможців у кожній номінації сформовані наступним чином:
Вітчизняна десятка:
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.