«Нещастя на три абзаци»: експерт про пораду чиновникам не критикувати уряд

Тетяна Трощинська: В останні дні всі активно обговорюють постанову уряду, яка рекомендує держслужбовцям утримуватися від публічної критики органів державної влади та їхніх посадових осіб. 

Микола Виговський: Так, це одна з норм акту морально-етичних правил, але він занадто переоцінений. Потрібно враховувати, коли він був прийнятий. 11 лютого його оголосили на звіті Верховної Ради, тобто він був створений для гарного звітування, піару. І це «нещастя на три абзаци» видали за одну ніч без жодних консультацій з громадськістю.

Загалом, це потрібний документ, добре, коли врегульовані морально-етичні норми, але зараз у державної служби трошки інші пріоритети. З 1 травня починає діяти Закон про державну службу, який вводить обов’язкові прозорі конкурси для державних службовців. Положення про комісію, ряд нормативних актів до цього закону – це і є першочергові завдання. Уряд також має вирішити питання з зарплатами, щоб на ці посади захотіли піти хороші менеджери. А замість цього він видає такий кодекс, що буде виглядати гарно в медійному плані.

Василь Шандро: Що цей кодекс означає на практиці?

Микола Виговський: На практиці максимальне покарання, яке може отримати держслужбовець за порушення норм етичної поведінки, – дисциплінарні стягнення, догани чи тимчасове обмеження у підвищенні. Тобто це не є реальний механізм впливу на державного службовця.

Проте потрібно розділяти, що є держслужбовець як звичайна людина з особистим життям, яка публікує щось від себе в соціальних мережах, і є моменти, коли він виступає як представник державного органу.

Загалом – це правильна норма. Це свідоме часткове самообмеження в правах.

Тетяна Трощинська: Якби була більша довіра до уряду, певно, не було б такої гострої реакції на цю норму.

Микола Виговський: Фактично немає жорсткого обмеження в критиці. Але ж логічно, якщо ти виступаєш як представник органу, то не можеш його критикувати. Має ж бути якась корпоративна етика. Якщо не подобається політика твого відомства, тоді ти реагуєш в межах свого відомства, вирішуєш проблеми на нарадах, або просто звільняєшся, а потім можеш виступати з його критикою.

Василь Шандро: Чиновник не може критикувати конкретно уряд чи загальний устрій, всю владу?

Микола Виговський: Він не може критикувати владу частково. Адже для службовців територіальних органів уряд є роботодавцем.

Василь Шандро: А якщо якийсь клерк дізнається про корупційні схеми чиновника, як він себе має вести відносно цього кодексу?

Микола Виговський: Це вже буде злочин, тому клерк має про нього повідомити.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити, що в нас є стара радянська система, яку потрібно міняти, чи якась пірамідальна державна система?

Микола Виговський: Наразі у нас жодних систем, окрім корупційних, немає. Проте я вірю, що більшість держслужбовців сумлінно виконують свої обов’язки і сидять на мізерній зарплаті, а от їх керівники вже бувають замішані в корупційних схемах.

У нас можна побудувати державну систему, якщо забезпечити проведення нормальних конкурсів, не дати вихолостити суть Закону про державну службу. Бо в день голосування Закон був хороший, і якщо під нього будуть приходити нормальні люди, то система зміниться. Якщо зарплати будуть змінені, то на державні посади підуть багато кваліфікованих людей.

Василь Шандро: На що ми розраховуємо в перспективі?

Микола Виговський: Якщо прийде одна нормальна людина на керівне місце, то вона підбере собі в команду нормальних людей, і так зверху вниз нам вдасться оздоровити систему.