Німці достатньо знають про війну в Україні, тепер їм цікава аналітика про освіту та медицину, - Людмила Мельник

У студії Громадського радіо – Людмила Мельник, керівниця проекту «Платформа аналітики та міжкультурної комунікації», дослідниця Інститут Європейської політики та Ольга Львова, засновниця та керівниця Ініціативи з розвитку та дослідження аналітичних центрів «Think Twice UA».

Євгенія Гончарук: Розкажіть, будь ласка, детальніше про проект «Платформа аналітики та міжкультурної комунікації»

Людмила Мельник: Наш проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини, ініціював його Інститут європейської політики (Берлін). В Україні нас підтримує Міжнародний фонд «Відродження», Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Ціль проекту – розбудовувати спроможності українських аналітичних центрів і сприяти синергії, співпраці між українськими та німецьким структурами. Важливо, щоб до Німеччини відбувався трансфер знань про Україну.

В Україні ми проводимо семінари та воркшопи. Такі ж заходи започаткували і в Німеччині. Це, наприклад, сніданки з українськими експертами, відбуваються вони один раз на місяць.

Саме після Євромайдану, після початку російської агресії відбулися зміни у відносинах України з Німеччиною, як на політичному, так і на громадянському рівні. Доти німці дуже мало знали про Україну. Зараз відносини нарощуються, створюють організації, які займаються питанням України, МЗС Німеччини фінансує додаткові програми.

Договір про Асоціацію у Німеччині сприймається, як рамка для розбудови відносин. Важливо, щоб був поступ у реформах. Цей договір – це маркер у розвитку України.

Євгенія Гончарук: Наскільки допомога Німеччини у розвитку української аналітики помітна нашій владі, яка мала б розвивати, долучати цих аналітиків?

Ольга Львова: Наша ініціатива відповідає за інтерв’ю з лідерами аналітичних центрів. Більшість з них говорять про різку зміну: якщо до 2014 року аналітичні центри часто були або в опозиції, або їхні матеріали не користувалися таким попитом, то після 2014-го відбулася якісна зміна.

Саме трагічні події Революції Гідності, російської агресії створили попит на українську аналітику англійською, німецькою мовами.

Людмила Мельник: Ще в 2016 році ми провели дослідження «Аналітичні центри в Україні та в Німеччині: розбіжності та перспективи співпраці». В Німеччині ми опитали 11 провідних аналітичних організацій.  На запитання про те, яких аналітичних матеріалів вони хотіли б читати більше, які теми, можливо, не висвітлені, вони казали, що мають достатньо інформації про війну, про геополітичну ситуацію в Україні, але хотілося б мати більше інформації про освіту, медицину, аграрний сектор, загалом про суспільні зміни в Україні. Це важливо, що Україною починають цікавитися не як містком між Росією і Європою, а як країною, яка має власні особливості.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.