Нова виставка в музеї Ханенків: це не тільки про квіти

Виявляється, відома французька акторка Сара Бернар не тільки грала на сцені, а й створювала прекрасні скульптури. Днями у Музеї Ханенків відкрилася виставка, де можна буде побачити її роботу

Ведучі

Ірина Сампан,

Анастасія Багаліка

Нова виставка в музеї Ханенків: це не тільки про квіти
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_rankova-hvylya-17-03-12_zyvkova.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_rankova-hvylya-17-03-12_zyvkova.mp3
Нова виставка в музеї Ханенків: це не тільки про квіти
0:00
/
0:00

9 березня у Музеї Ханенків відкрилася виставка «Царство Флори». Як, коли та навіщо квіткові та рослинні мотиви були увічнені на полотнах та в скульптурах і не тільки? Розповідає заступниця директора Музею Ханенків з наукової роботи, кураторка виставки Олена Живкова.

 

Анастасія Багаліка: Про що виставка, чиї роботи там є?

Олена Живкова: Коли ми готували цю виставку, мене в сім’ї постійно питали: «Ти все ще працюєш над цією виставкою про квіточки?» Я казала: «Люди, це не про квіточки, це набагато ширше».

Квітка в мистецтві означала не лише квіт природи, але й щось глибше

Звісно, цю виставку приурочили до весни. В цей час все прокидається і, перш за все, нам бракує квітів, зелені, тому всім хочеться подивитися на щось таке барвисте, як квіти. Але сенс виставки набагато ширший.

Квітка в мистецтві означала не лише квіт природи, але й щось глибше. В натюрмортах 17 ст. ( а ми показуємо шість таких натюрмортів) тема квітки завжди поєднувалася з темою скороминучості буття. Бо квітка — найкрасивіше, найтендітніше, що є в природі. Але так само, яка вона прекрасна, вона і крихка.

Гендерна складова теж присутня у цій виставці. Недаремно ми відкрили її після 8 березня. Як виявилося, Сара Бернар була не лише найкращою трагедійною акторкою століття, але й дуже талановитою скульпторкою — займалася суто чоловічою справою, якою в 19 ст. жінки майже не займались.

Сара Бернар вирішила присвятити себе цьому не дуже легкому виду мистецтва тому, що в своєму житті і творчості йшла наперекір. Коли її вже не задовольняли надто академічні вимоги театру Комеді Франсез, вона вирішила втілити свої набагато більш виразні почуття в мистецтві скульптури. Її твір, який ми представляємо на виставці, називається «Офелія».

На нашій виставці ми показуємо флакончик для пахощів — це скло доби модерн, він дуже красивий, із зображенням квітки фуксії. Флакончик створений для жінки і нагадує жіночі форми — ніби, жінка в мініатюрі.

Квітка вперше з’явилася ще в мистецтві античності. І ми починаємо виставку з трьох невеликих предметів античного мистецтва, зокрема, в нас є невеликий флакончик у вигляд голівки маку —ймовірно, в ньому зберігалася макова олія.

Квітка мала великий сенс в релігійному мистецтві. На цій виставці ми показуємо ікону: народну і авторську. Був знаменитий критський живописець, іконописець Ніколаос Дзафуріс, ікону якого «Богоматір із немовлям» ми показуємо. На німбах і богоматері, і немовляти є рослинні і квіткові мотиви.

Квітка вперше з’явилася ще в мистецтві античності. І ми починаємо виставку з трьох невеликих предметів античного мистецтва

Анастасія Багаліка: Розкажіть, хто буде лекторами і про що вони розповідатимуть?

Олена Живкова: Виставку супроводжуватиме ціла програма. Можна буде замовити оглядову екскурсію від наших екскурсоводів. Але ми вирішили, що команда, яка працювала над підготовкою проекту, має висловитися дещо ширше, ніж коротка інформація, яку ми вклали в наш каталог.

Тому ми вирішили, що кожна з членкинь нашої команди підготує свою тему. Наприклад, буде тема, яка стосуватиметься рослинних мотивів у декоративному мистецтві, зокрема в кераміці та склі — «В одному флаконі».

Анастасія Багаліка: А як довго готували виставку?

Олена Живкова: Один з маленьких натюрмортів Мішеля де Буйона знаходився в фонді нашого музею: «фонд живопису, що не має музейної цінності». Він був організований після війни і туди увійшли всі роботи, які не лише здавалися тодішнім музейникам неякісними, а й були в дуже поганому стані збереженості.

І цей натюрморт ще чотири роки тому я знайшла в цьому фонді: розколотий надвоє, написаний на маленькій дошці, геть чорний. Уявіть, скільки мало бути роботи, щоб реставратори повернули його до життя. Ми знайшли підпис майстра. І тепер це одна з найяскравіших робіт цієї виставки. І так майже з кожною роботою. Разом — близько трьох років роботи.