Громадське радіо
Детальніше про ці події поговоримо з директором Європейських програм Інтерньюз-Україна Володимиром Єрмоленко.
Дмитро Тузов: Про що свідчить перемога Александера ван дер Беллена?
Володимир Єрмоленко: Це свідчить про те, що в Австрії все ж таки перемагають проєвропейські сили. Що це означає для нас? Ван дер Беллен є політиком, який, скоріше за все, буде підтримувати статус-кво австрійської політики. Не потрібно очікувати якихось серйозних змін. Якби прийшов до влади його опонент Хофер, зміни б відбулися, адже він вважає анексію Криму легітимною, і виступає за те, щоб з Росії потрібно знімати санкції.
У Ван дер Беллена цікава біографія, тому що він з родини голландських емігрантів в Російську імперію. Дід Ван дер Беллена був у тимчасовій владі Псковської губернії та тікав від більшовиків. І тікав двічі. Спочатку у 1918 році в Естонію, а після пакту Молотова-Ріббентропа — а Австрію.
Тому можливо, в нього є розуміння сімейних традицій, коли родина вимушена була тікати від більшовиків, а потім від Сталіна.
Наталя Соколенко: Чим пояснити таку відмінність? В Італії на референдумі перемагають популістські сили, а в Австрії — навпаки, популісти програли.
Володимир Єрмоленко: Треба розуміти, що Європа зараз поділена навпіл. Навіть австрійськи вибори свідчать про це, адже у Хофера 46,2% голосів на виборах.
В Італії історія схожа, але зараз спостерігається такий крен тому, що прем’єр Італії, який програв цей референдум, — це соціал-демократ, центрист, орієнтований на Європу. І зараз є тенденції, що такі сили програють популістам. В мене є питання, що відбудеться, коли хоч одна з популістичних партій прийде до влади. Я думаю, що це буде небезпечний експеримент.
Проросійськи сили зростають в країнах, які мають імперське минуле
Дмитро Тузов: Як потрібно себе поводити Україні, якщо таке станеться?
Володимир Єрмоленко: Ми маємо сподіватися на те, що європейська лінія буде незмінна, і там залишаються потужні антиросійські тенденції. Головна сила все ж таки Німеччина, ця країна отримала щеплення проти популізму. Один мій друг сказав, що Німеччина, можливо, є порятунком Європи від фашизму. Це парадокс, але це так.
В Італії, як ми бачимо, не відбулося такого щеплення, в Австрії, як ми бачимо, теж. Ми бачимо, що проросійські сили зростають в країнах, які мають імперське минуле. В Австрії така імперська ностальгія, в Угорщині вона спостерігається, а також у Франції.
Німеччина, можливо, є порятунком Європи від фашизму
Дмитро Тузов: Який тут зв’язок і з Путіним? Адже ми говоримо, що ці популісти є проросійськими?
Володимир Єрмоленко: Це дуже парадоксальна річ, тому що, якщо подивитися на цих «путіністів» в Європі, вони не є авторитаристами, вони не говорять про поліцейську державу або необхідність контролю за пресою. Навпаки, більшість з них є представниками партії свободи. Австрійська партія Хофера називається «Австрійська партія свободи», і в 50-х роках була ліберальною партією. Партія в Нідерландах теж називається партією свободи.
Це як раз новий регіоналізм, недовіра до Брюсселя, та романтичний і наївний пошук нового господаря.