Обмін полоненими: в чому вигода для Росії?

Голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук говорить про обмін та нагадує, що потрібно думати і про звільнення політв’язнів, які знаходяться за ґратами в окупованому Криму і в РФ

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Дмитро Тузов

Гостi

Олександра Матвійчук

Обмін полоненими: в чому вигода для Росії?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr_rankova-hvylya-17-12-28_matviichuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr_rankova-hvylya-17-12-28_matviichuk.mp3
Обмін полоненими: в чому вигода для Росії?
0:00
/
0:00

Олександра Матвійчук Фото: Громадське радіо

Гостя ефіру — голова правління Центру Громадянських Свобод, координаторка Євромайдан SOS Олександра Матвійчук.

Дмитро Тузов: Як би ви прокоментували те, що нарешті вдалося визволити людей?

Олександра Матвійчук: Одна з частин моєї роботи — документування свідчень полонених. Ми видали кілька звітів, присвячених тому, що пережили люди в донбаських підвалах. Ми присвятили ці роки, велику частку роботи міжнародній адвокації саме тому, що коли ти чуєш, як знущалися з людей в місцях несвободи, а ти нічого не можеш зробити, щоб їх звільнити, це дуже фруструє. Для мене вчора це був незвичайний день, як і для багатьох українців. Це була подія національного масштабу, яка єднає дуже поляризоване суспільство.

Я у себе на сторінці відзначила, що я з тими рідними, які не побачили прізвища найдорожчих в списках на обмін. Багатьох я знаю особисто. Я з тими рідними понад 60 політв’язнів, які знаходяться за ґратами в окупованому Криму і в Росії, яких не включають в Мінські перемовини. По світу не має піти, що всіх українців звільнили. Треба постійно говорити: «Ні, не всіх. Там є ще люди. Ми за них боремося».

По світу не має піти, що всіх українців звільнили. Треба постійно говорити: «Ні, не всіх. Там є ще люди. Ми за них боремося».

Люблять говорити, що ключ до визволення цих людей у Путіна. Мова йде про заручників війни. Ця війна має інформаційний вимір. По телевізору треба показувати «карателів», «шпигунів», «терористів», «диверсантів» Олега Сенцова, Ахтема Чийгоза та інших. Я з цим погоджуюся, але мені здається, що ключі до визволення наших політв’язнів у наших західних партнерів. Україна має тиснути на західних партнерів.

Я точно не вірю в те, що Путін вирішив, що треба повернути умовно «своїх», Путіну абсолютно байдуже щодо російських громадян. Що вже говорити про громадян України, які підтримують Росію в розпочатій нею війні? Це, звичайно, частина геополітичної гри. Я можу тільки здогадуватися, які справжні причини. Одна з моїх здогадок — повернення російській делегації права голосу в ПАРЄ. Зараз можна сказати, що Росія виконала частково хоч одну вимогу. Я боюся, що в січні ми будемо боротися за те, щоб не повертати Росії право голосу в ПАРЄ, тому що це буде означати, що можна окупувати частину іншої держави, розпочати війну, набрати кілька десятків політичних в’язнів, а потім звільнити 73 людини, і тобі все пробачать.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.