facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Окупанти в Криму намагаються відбирати житло у родин службовців ЗСУ

Спілкуємося із жертвою таких дій окупантів, дружиною військового ЗСУ та юристами

Окупанти в Криму намагаються відбирати житло у родин службовців ЗСУ
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

У Криму окупанти незаконно відбирають житло у родин військових ЗСУ. Громадське радіо записало інтерв’ю з Іриною Селезньовою, жертвою таких дій, дружиною військового ЗСУ, учасника АТО, Євгенією Капалкіною, юристкою Центру стратегічних справ УГСПЛ, Віталієм Набухотним, юристом Регіонального центру прав людини. 

 

Євгенія Капалкіна: Ми сьогодні зібрались, щоб поговорити про порушення прав людини на території Криму, міста Севастополя, і особливо з питань порушення права власності фізичних осіб. Протягом трьох років це питання є ключовим і невирішеним на сьогоднішній день. 18 березня 2014 року самопроголошена Верховна Рада Автономної республіка Крим прийняла постанову про незалежність Криму. Цей документ було ухвалено з порушенням норм міжнародного права, вона не була визнана ні Україною, ні іншими країнами. Це стало підставою для того, що окупаційна влада Криму почала незаконно націоналізовувати майно, яке належало як державі Україна так і фізичним особам. Все це вона робила з порушенням, без будь-яких на те законних підстав. Цей процес націоналізації став експропріацією власності, коли перехід власності під егідою окупаційної влади відбувався без будь-якого застосування компенсаційних механізмів і справедливих виплат. Ми можемо сказати, що ця ситуація є дуже гучною, і остання ситуація, яка трапилася нещодавно в Криму – це наприкінці червня-липня, в місті Сімферополі, представники окупаційної влади в присутності правоохоронних органів окупаційної влади прийшли і змусили громадян України, які мали власність на території Криму, покинути це приміщення. Це може підтвердити Ірина, яка знає такі випадки і ситуації.

Вікторія Єрмолаєва: Ірина Селезньова, дружина військовослужбовця ЗСУ, яка зараз проживає на території окупованого Криму, і була свідком таких ситуацій.

 

Ірина Селезньова: Да, такое было, и при том, после вывода украинских войск из территории Крыма в 2014 году, многие семьи военнослужащих вынуждены были выехать за пределы Крыма на материковую часть Украины, при этом оставив свое имущество и квартиры, люди сами были вынуждены решать свои жилищные проблемы. У многих семей остались жены с детьми на территории Крыма по причине отсутствия жилья, и с целью сохранить квартиры, которые когда-то были выданы украинским военнослужащим Министерством обороны Украины как служебные. Могу рассказать ситуацию по нашему дому, где очень много квартир получали именно украинские военнослужащие, в Симферополе. Свидетелем многих событий я была лично: квартири, которые остались полностью без присмотра, то есть семья в полном составе выехала на материковую часть Украины, уже в 2014 году срезались в наглую двери входные и заселялись военнослужащими РФ. Когда соседи задавали вопросы, на каком основании вы это делаете, был получен ответ: якобы это является служебным жильем, и военнослужащий, после перемены места службы, должен сдать это жилье. Вопрос: кому? – Мотивация непонятная. Но власть есть власть, против нее никуда не денешься. Те, кто оставались семьями, то есть мужья выехали, но остались жены и дети – к тем тоже приходили, в том числе и ко мне. Приходили под видом какой-то жилищной комиссии, не предоставив никаких документов, никаких юридических оснований: вы должны выселиться с этой квартиры, сколько вам надо дать времени? Мы тогда как-то более-менее отбились от этих рейдерских захватов, я написала жалобу – и вроде какое-то время нас перестали трогать. Но недавно был случай, в июне, когда наших соседей, вот так, во время отсутствия дома, вскрыли жилье, вынесли вещи, погрузили на машины. Приезжал юрист, который пытался хоть как-то узнать на каком основании производятся данные действия – тоже никаких ответов не получил. Данная семья, которых вот в июне 2017 года выселили, пытались подать заявления на возбуждения уголовного дела по поводу незаконного выселения, но они получили отказ. У многих семьях выживание было вплоть до того, что оказывалось давление и угрозы.    

Вікторія Єрмолаєва: Як це відбувалося? Люди, які приходили, показували вам офіційні документи хоча б з їхніми посадами, іменами і прізвищами?

Ірина Селезньова: Нет. Представлялись, что я юрист какой-то там части, номер непонятно какой, и все, ничего. Или какая-то жилищная комиссия, но какая – непонятно. Единственное, кого они всегда с собой приводили, когда приходили ко мне лично, я узнала многих бывших работников КЕЧ. Это квартирная эксплуатационная комиссия. А так: ни постановления суда, ничего. Вопрос заключается в чем: многие украинские военнослужащие, согласно постановлению КМУ, приватизировали служебные квартиры, но Российская Федерация не признает права собственности на эти квартиры, мотивируя это тем, что документы на приватизацию были получены после 17 марта 2014 года, после проведения референдума в Крыму. Я сделала запрос в совет Министров Крыма с просьбой дать разъяснение, кто является собственником наших квартир на сегодняшний день, я спрашивала по своей квартире, и на тот момент, в 2014 году она считалась еще служебной, в 2015 год мы ее приватизировали. Я получила такой ответ: «По заявлению Министерства обороны РФ ваша квартира передана в Федеральную собственность распоряжением Совета Республики Крым от второго июня 2016 года, и закреплена на праве оперативного управления за организацией «Крымское территориальное управление имущественных отношений Министерства обороны РФ»

Вікторія Єрмолаєва: Скільки таких виселень по всьому Криму?

Ірина Селезньова: Я знаю, що дуже багато, але цією статистикою ніхто не займався. Багато людей звертаються на рівні знайомих. 

Вікторія Єрмолаєва: Чи справді за російським законодавством можна виселити людей без рішення суду?

 

Віталій Набухотний: Починаючи з лютого 2014 року, в контексті окупації Криму Україна перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і саме міжнародне гуманітарне право, зокрема, покликане на регламентацію певних відносин дуже широкого кола між тими сторонами, які залучені саме у цей міжнародний збройний конфлікт. Якщо говорити про право власності, то, звичайно, досить велика кількість договірних норм міжнародного права, так само як і звичаєвих норм МГП, стоять на позиції збереження права власності, заборони будь-якого винищення майна, його незаконної конфіскації, експропріації і так далі. За загальними правилами міжнародне гуманітарне право дозволяє це майно конфіскувати чи націоналізовувати лише у тих випадках, коли є загальна воєнна необхідність. Як відомо, починаючи з лютого 2014 року на території Кримського півострова не було інтенсивного збройного конфлікту між Збройними Силами України та Російської Федерації, були захоплення воєнних баз, проте не можна говорити про значну інтенсивність того конфлікту, де б Російська Федерація могла б законно зазначати, що уся та націоналізація, експропріація майна проводиться саме в контексті воєнної необхідності. Порушення права власності не закінчується саме на тій ситуації, про яку зазначала пані Ірина, проте дивно було б чути від РФ регламентацію. Ось в Севастополі зараз масово вилучаються земельні ділянки у населення міста, і окупаційна влада робить це з посиланням на те, що ці земельні ділянки були незаконно отримані ще при Україні у якомусь там 2010 році. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.  

Поділитися

Може бути цікаво

«Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

«Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

«У росіян більше людей, але вони не наберуть одразу 400 тис. контрактників» — Киричевський

«У росіян більше людей, але вони не наберуть одразу 400 тис. контрактників» — Киричевський

Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами — фактчекерка

Російській пропаганді допомагають ті, хто женуться за клікбейтами — фактчекерка

Команда Сергія Реброва має вийти в 1/8 фіналу «Євро-24» — Щербаков

Команда Сергія Реброва має вийти в 1/8 фіналу «Євро-24» — Щербаков