Ольга Броварець отримала нагороду за цитованість у західних виданнях

У студії Ольга Броварець, український біофізик, доктор фізико-математичних наук, яка отримала нагороду “Лідер науки України 2016. Web of Science Award” у номінації “Вчений України. За надзвичайні досягнення. Молекулярна біологія” та член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор Дмитро Говорун.

Тетяна Трощинська: Що вам дає ця нагорода?

Василь Шандро: І за що ви її отримали?

Ольга Броварець: Це було нагородження американської компанії Clarivate Analytics (колишній підрозділ з наукової власності та науки «Thomson Reuters») — вона взяла на себе функцію виокремити найвпливовіших українських вчених, наукові установи, освітні заклади, журнали, які здійснюють значний внесок у розвиток української науки.

Ми удостоїлись нагороди у номінації за надзвичайні досягнення у галузі молекулярна біологія. Відповідно до їхніх даних, наші роботи є цитованими і в нашій галузі входять до відсотку найцитованіших робіт.

Василь Шандро: Якщо говорити про посилання і цитування, цього небагато в українській науці?

Ольга Броварець: За останні три роки нам вдалося досягти таких показників, що наші роботи доволі часто цитуються. Наука — інерційна галузь. Здавалося, виходить наша робота і все — всі накинулися і читають. Але так не відбувається. Потрібно постійно пропагувати, в наступних статтях показувати, що це цікаво і в якому ракурсі.

Василь Шандро: Відсутність невеликої кількості посилань на роботи ваших колег означає, що в нас наука не на дуже доброму рівні, чи це стосується комунікаційних аспектів?

Дмитро Говорун: Радянські вчені не дбали про цитування, це значною мірою продовжується. У нас багато висококласних спеціалістів, які не дбають про ці показники. Вони друкуються в україномовних та російськомовних виданнях і вважають, що цього досить.

Ми дуже радувалися, коли журнал Nature послався на наші україномовні статті. Ми це розглядали як патріотизм, але це трохи містечкове уявлення. Треба друкувати англійською мовою. У нас є кадри, великі успіхи, але традиційно про це ще не дбають. І ця науковометрична складова дуже повільно просувається в свідомості суспільства.

«Thomson Reuters» — це не тільки науковометрична база, а й аналітична. Нам було дуже важливо від таких аналітиків пересвідчитися, що йдемо в перспективному напрямку. Ми це відчували. Але важливо, що люди з Філадельфії провели комп’ютерний скринінг, потім сіла група спеціалістів і сказали, що ми йдемо в перспективному напрямку.

Тетяна Трощинська: Як математика, фізика і біологія поєдналися у ваших дослідженнях?

Дмитро Говорун: Зараз потужний тренд — міждисциплінарні дослідження на перетині фізики, хімії, математики і молекулярної біології, біофізики вдалося отримати результати.

Ольга Броварець: Нам вдалося встановити нові структурні перетворення, які будуть призводити до виникнення рідкісних форм, які в подальшому будуть спричиняти неправильне зв’язування, кодування інформації.

Василь Шандро: Хто може використати ваші дослідження?

Ольга Броварець: До того, щоб застосувати, має пройти тривалий шлях. Зараз це швидше на стадії фундаментальних досліджень: виявлено нові властивості, ми працюємо і над іншими властивостями. Але, сподіваємось, знаючи, як відбуваються зміни, можна навчитися ними керувати та повертати це на користь здоров’я людини, нових властивостей.

Тетяна Трощинська: Як складно популярно пояснити людям, які не зовсім володіють фундаментальними знаннями, як застосувати фундаментальну науку

Дмитро Говорун: Наші дослідження відкривають нові можливості для нанотехнологій. Є сучасні біокомп’ютери, в яких носієм інформації є ДНК, штучні структури на основі ДНК. Ця невисока точність їх не влаштовує. Ми знаємо, як модифікувати нуклеотидні основи, як складові ДНК, щоб підвищити точність передачі інформації.

Можна, навпаки, вводячи такі нуклеотидні основи, зводити нанівець інфекцію — призводити до смерті ракової клітини.

Василь Шандро: Як потрібно популяризувати фундаментальні науки? І чи потрібно?

Ольга Броварець: У цьому є потреба. В першу чергу, потрібно зацікавити широкий загал, особливо, молодь, що наука — це цікаво, сюди потрібно йти і цим потрібно займатися. З іншого боку, привернути увагу до тих питань, які є важливими, показати пересічним громадянам, яку користь наука приносить для кожного. У нас стають дедалі популярнішими дні науки, куди запрошують молодь, демонструють експерименти — дітей це вражає.

Тетяна Трощинська: У нашій студії Лілія Гриневич презентувала нову концепцію освіти Нова українська школа. Особливим був наголос на тому, що ХХІ століття — століття математичних і природничих наук. Що робити в країні, де батьки досі орієнтують дітей і економіку та юриспруденцію? І чи варто робити?.

Дмитро Говорун: Варто. На Заході найбільш оплачувана робота — інтелектуальна. Наші люди повинні зрозуміти це — просто поки зараз це не складається, але обов’язково складеться. Думати про поступ нації без інтелекту неможливо. Навіть, якщо людина не стане хорошим математиком — це інтелект, здатність критично мислити. А це знадобиться всюди.

Ольга Броварець: Тут важлива роль вчителя — зацікавити. Якщо дитина зацікавиться, вона вдома підніме літературу, Інтернет та дізнається більше. Підручникова база не має відлякувати. Потрібно влаштовувати зустрічі, щоб приходили науковці і більше розповідали, чим вони займаються і що це їм дає.