«Олів’є» на фронті, або «Салат для солдат - 3»

Про те, якими ще смаколиками пригощатимуть бійців АТО небайдужі громадяни у Новий рік, розповість організатор Ukrainian fashion week, волонтер Володимир Нечипорук

Євген Павлюковський: Чому ви вирішили робити саме «Олів’є»?

Володимир Нечипорук: Я з того покоління, яке дивилось на Новий рік «Іронію долі» і їло «Олів’є». Це такий атрибут новорічного столу, та й це багатоінгредієнтний продукт, який буде робитися багатьма руками, і ті мисочки, які потраплять в руки солдатам, їх якось зігріють.

Крім «Олів’є» ми відправляємо різні смаколики, які принесуть люди, — варення, консервація тощо.

Євген Павлюковський: Ви таку акцію з «Олів’є» для бійців робите вже втретє. Як реагують бійці саме на цей салат?

Володимир Нечипорук: Добре реагують. Я бачив наживо тих людей, які їли моє «Олів’є». Вони говорять, що це щось неймовірне, тому що це — шматочок дому для військових на фронті.

Анастасія Багаліка: Які інгредієнти у вас є на даний момент і чого бракує?

Володимир Нечипорук: Наразі є майже все: 6 000 яєць, півтони картоплі, 300 кг моркви, більше центнера цибулі, тонна пального. Бракує ковбаси — десь кілограм 50, також бракує рук.

Євген Павлюковський: Куди звертатися тим, хто забажає допомогти?

Володимир Нечипорук: У Фейбуці знайдіть групу «Салат для солдат −3», і там координатори підкажуть, як надати допомогу. Можна не інгредієнтами «Олів’є», а різними смаколиками або руками, які будуть нарізати. Для цього потрібно взяти із собою фартушок і досточки.

Анастасія Багаліка: Ви почнете нарізати «Олів’є» 28-го грудня?

Володимир Нечипорук: 28-го і 29-го. Першу машину відправимо вночі 28-го грудня в Луганську область, а 29-го дорубаємо решту і відправимо в Донецьку область.

Анастасія Багаліка: Вже зголосилося стати волонтерами 46 людей. А скільки потрібно за вашими підрахунками?

Володимир Нечипорук: В нас є 3 зміни по 30 людей, тобто вже є приблизно 100. Не вистачає приблизно чоловік 50.

Анастасія Багаліка: Де будете нарізати?

Володимир Нечипорук: Різати ми будемо вдома у відомого волонтера Юрія Степановича Тири.

Анастасія Багаліка: Чи вистачить його всім?

Володимир Нечипорук: Звичайно, вистачить не всім. Але ми ж не єдині, я сподіваюсь, що харківські хлопці і дівчата щось підвезуть своїм підопічним, дніпровські — своїм.

Євген Павлюковський: Чи вистачає зараз людей, які повсякденно займаються допомогою військовим на фронті?

Володимир Нечипорук: Звичайно, таких людей ніколи не буває достатньо, але їх чимало, і ми можемо пишатися цим поколінням.

Анастасія Багаліка: Я дивлюся фотографію у вашому аккаунті — білі відра і напівоголені чоловіки. Це, я так розумію, сам процес нарізання «Олів’є»?

Володимир Нечипорук: Це така завлєкалочка з гумором, якщо в нас є почуття гумору, значить все гаразд.

Насправді, біля нас є кілька жінок з досвідом роботи в закладах громадського харчування, і всіх гігієнічних норм ми дотримаємось: на голові поліетиленова шапочка, на руках рукавички, всі ножі ми дезінфікуємо і т. д. Ми ж патріоти, а не диверсанти, ми прекрасно розуміємо, що хлопці повинні поїсти і продовжувати захищати батьківщину, а не мати проблеми зі шлунком.