Освіта за «пропискою» порушує права людини, - Ірина Суслова

Сьогодні відбулась прес-конференція «Доступна освіта за «пропискою», на якій йшлося про загрози обмеження права на доступ до освіти, права на свободу пересування й вільний вибір місця проживання, що несе запропонований МОН порядок зарахування до шкіл.

Андрій Куликов: Наскільки це серйозно?

Ірина Суслова: Ця тема дуже серйозна, якби вона такою не була, ніхто би не виносив це питання в публічну площину і не ставив би як актуальне на порядок денний. До мене звернулася ГО Центр інформації про права людини, що входить до складу нашого Комітету з захисту прав людини. Ми отримали таку інформацію, що на виконання закону Про освіту Міністерством освіти та науки розробляється наказ, що хоче запровадити таке собі «кріпацтво по-міністерськи» та буде передбачати, що дитина зможе піти до першого класу тільки після того, як батьки нададуть вичерпний перелік документів, які будуть засвідчувати, що ця дитина проживає і зареєстрована саме в тому районі, до якого закріплена їхня школа.

Це говорить про те, що якщо я зареєстрована в Житомирі, але проживаю в Києві в своїх батьків, я не зможу віддати в Києві свою дитину на навчання навіть за місцем розташування школи біля житла, в якому я фактично проживаю.

Тобто дитина може піти до школи за місцем реєстрації, при тому батьки зобов’язані надати вичерпний перелік документів, до якого входить: копія купівлі-продажу майна, всі медичні документи, інші довідки, необхідні для вступу до школи.

Якщо ж ця людина не є власником майна, а проживає в орендованій квартирі, вона має надати нотаріально засвідчений договір оренди житла, що навіть не передбачається Цивільним кодексом України – ніхто нотаріально не засвідчує договір оренди.

Це велика проблема. Батьки-орендарі, може, й бажають заключити відповідний договір оренди, але орендодавці не мають бажання підписувати такі договори в зв’язку з тим, що це має певні фінансові обтяження – ми розуміємо, що необхідно сплачувати податки, подавати фінансову звітність. Людина, яка є орендарем, не має нести відповідальність за орендодавця.

Андрій Куликов: Чим аргументує МОН цей запропонований ними порядок?

Ірина Суслова: Вчора на засіданні Комітету з захисту прав людини був заступник міністерки МОН, який сказав свій аргумент: «Ми розуміємо, що не всі школи хороші. Є школи з високими рейтингами, а є – з більш низькими. Але всі люди хочуть відправити дітей до кращих шкіл. Таким чином ми знімемо навантаження зі шкіл, де висококваліфіковані вчителі, хороша матеріально-технічна база, а в тих школах, де низький рівень, нехай батьки з адміністрацією школи працюють і поліпшують».

Але чекайте, мені здається, не можна перекладати відповідальність на батьків там, де починається відповідальність Міністерства!

Саме завданням Міністерства є створення нової сучасної української школи: зробити однакову матеріально-технічну базу, яка відповідатиме високим стандартам, забезпечити високий рівень навчання, підготовки кадрів. Це не завдання батьків. Батьки не впливають на кадрові рішення та фінансове забезпечення, адже ми досі говоримо, що освіта в Україні безкоштовна.

Андрій Куликов: А як бути нашим переселенцям, які зареєстровані на зовсім іншій території?

Ірина Суслова: В зв’язку з тим, що громадські організації були присутні на засіданнях робочої групи, вони «вибили» ту норму про реєстрацію в зв’язку з тим,  що є ВПО. Але ця норма залишилась для інших осіб.

Якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, яких офіційно  1,8 мільйона, то з них 65% – це жінки з дітьми. Близько 500 000 дітей. Але це ВПО, з якими начебто поки не дуже передбачені проблеми після того, як юстується цей наказ (якщо він юстується).

Але ось із якою проблемою ми зіштовхуємося навіть лише по Київській області: у нас близько 560 000 людей за офіційними підрахунками кожен день із Київської області заїжджає на роботу в Київ. Вони їдуть разом із своїми дітьми. Ми знаємо, що відбувається у містах Вишневе, Ірпінь, Буча, Ворзель, Боярка та в багатьох інших –  масова забудова, яка не супроводжується розвитком інфраструктури. Не відкриваються нові лікарні, поліклініки, дитячі садочки та школи. Діти в Вишневому навчаються в три зміни. В школах, розрахованих на 800 дітей, навчається по півтори тисячі. Ми розуміємо, що майже всі ці люди, які їдуть на роботу до Києва, везуть і дітей на навчання. Реєстрація в них не в Києві, а в області. Як бути таким дітям і таким батькам, коли в їхньому населеному пункті, де вони офіційно зареєстровані, немає відповідної бази та шкіл, щоб вони проходили там навчання?

Як необхідно було зробити, щоб уникнути цієї проблеми? Як мінімум створити реєстр дошкільнят і дітей, які навчаються в школі – перший-другий клас, щоб ми розуміли, яка кількість дітей в цьому році піде до школи, в наступному, які спроможності в тих чи інших шкіл, що потрібно побудувати, скільки шкіл, дошкільних навчальних закладів.

Закон Про освіту говорить, що освіта має стати доступною для дитини. Тобто в найближчих межах, де вона проживає – не зареєстрована. Ця ж норма закону про доступність повертається в інший ракурс і створює купу проблем для людей, у яких в сім’ї є діти шкільного віку.

Є ще одна історія, яка потребує додаткової уваги. Ми знаємо, що за офіційними даними в Україні перебуває близько 30 000 жінок-ромок. Але за тією інформацією, якою володіють ромські громадські організації, ця цифра в десять разів більша.

Ми розуміємо, що більша частина ромів не має прописки – як тоді цим дітям вступати до шкіл? Це ще одне обмеження, яке не дозволяє їм реалізувати своє право на освіту – навіть тим дітям, у яких є свідоцтво про народження, які ходили до дошкільного навчального закладу.

Андрій Куликов: Цей наказ набере чинності?

Ірина Суслова: Цей наказ вже переданий в Міністерство юстиції від Міністерства освіти. Тобто Міносвіти розробляє, а Міністерство юстиції юстує. Свої зауваження в Міністерство освіти та Міністерство юстиції вже відправила Аксана Філіпішина, представник Офісу уповноваженого з прав людини – про те, що він дійсно є дискримінаційним і порушує право на вільний вибір місця навчання. Є багато звернень від громадськості та парламентських комітетів.

Я сподіваюсь, Міністерство юстиції його не юстує, тоді МОН необхідно буде заново розробляти новий наказ, до якого має бути прискіплива увага, щоб це не повторилось.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.