П’ятеро зі ста мігрантів гине в морі при спробі досягти Італії — проф. Вассалло

Розмову з професором по телефону веде Любомир Ференс.

Любомир Ференс: Пане Фульвіо, якою є ситуація з імміграцією до Сицилії?

Фульвіо Вассалло (Fulvio Vassallo Paleologo): За два місяці минулого року (травень — червень) Європейський Союз виділив кошти на утримання восьми кораблів, які здійснювали порятунок тих іммігрантів, що вирушили шукати кращої долі до Європи. В цей час ми зафіксували нуль смертей. Починаючи з липня 2015 року, через набагато меншу зацікавленість Європи і, незважаючи на патрульні кораблі італійських прикордонників та приватні гуманітарні судна, смертей побільшало. З 1 січня 2016 року і до сьогодні в морі загинуло близько двох тисяч осіб. Половина з них загинула минулого місяця, у травні. Тобто зі ста персон, які відпливають до Сицилії, помирає п’ятеро.

Любомир Ференс: В чому причина їх смертей?

Фульвіо Вассалло: Вони гинуть, тому що випливають в море на гумових човнах, які не призначені до таких подорожей. Якщо ж вирушають на легких перевантажених суднах, то, коли стикаються з сильнішою хвилею, просто перевертаються. Тобто ці судна старі і не призначені для подорожей у відкритому морі. Окрім того, часто ці судна не заправлені пальним у достатній кількості. Вони зупиняються за 50-60 миль від лівійського узбережжя. Тоді серед людей на борту починається паніка. І коли навіть до них наближаються рятувальні судна, люди у паніці просто перевертають їх і тонуть у морі. Хочу підкреслити, що останнім часом через брак рятувальних суден багато комерційних кораблів, так званих танкерів, рятували цих бідолашних людей.

Любомир Ференс: Скільки коштує така подорож? І кому за неї платять?

Фульвіо Ваcсалло: Звичайно, що за місце на гумовому човні вони платять. Приблизно воно коштує від 800 до 1000 євро. Частота відправлення цих суден залежить від рівня ескалації конфлікту в Лівії. Наприклад, якогось тижня може взагалі не бути відправлень, а іншого — до 15 суден. Весь цей трафік іммігрантів організовують кримінальні угрупування. Більшість із них спокійно живе собі в Європі. Вони добре організовані на міжнародному рівні.

Любомир Ференс: Яких національностей ці люди, що вирушають у таку небезпечну подорож?

Фульвіо Ваcсалло: В 90% випадків вони вирушають з узбережжя Лівії. В більшості випадків це люди з країн так званої Субсахарської Африки: Гамбія, Малі, Нігер, Сенегал, Нігерія, Судан, Сомалі. Також є невисокий відсоток людей з Ерітреї. Цікавим є те, що зовсім немає вихідців із Сирії, які зараз потрапили до певної міри у пастку в Греції і заблоковані там на шляху до Європи.

Любомир Ференс: Що змушує цих людей до таких небезпечних подорожей?

Фульвіо Ваcсалло: В цих країнах не існує фундаментальних прав людини. Це країни, в яких панують диктаторські режими. Там є дуже високий рівень корупції. Це все — причина бідності. Окрім того, в більшості цих країн є збройні угрупування, інфільтровані представники ІГІЛу, які створюють ситуації громадянської війни. Цивільне населення перебуває в страху від цих озброєних угрупувань, і тому хоче просто втекти зі своїх країн.

Любомир Ференс: Вони хочуть покинути Африку цілими сім’ями?

Фульвіо Ваcсалло: Ні, в більшості випадків це чоловіки або неповнолітні хлопці 14-16 років. У море вирушають лише чоловіки, відсоток сімей дуже низький. Але у сирійців — інша ситуація. Вони покидають свою країну цілими сім’ями.

Любомир Ференс: Чого очікують іммігранти, коли досягають Італії?

Фульвіо Ваcсалло: Перш за все, вони намагаються просити політичного притулку, але через бюрократію це може затягуватися. Багато з них хочуть через Апеннінський півострів дістатися інших європейських країн, більш багатших. Однак, такі перспективи є досить примарними. Франція, Австрія, Швейцарія просто закрили для таких, як вони, кордони і якщо вони навіть досягають цих країн, то часто їх просто повертають назад. Тобто зараз ситуація кардинально змінилася від тієї, яка була ще кілька місяців тому. Тому багато біженців просять притулку саме в Італії.