«Громадське радіо»
Активісти пропонують шляхи введення ефективного використання бюджетних коштів і припинення розкрадання коштів в період передноворічних свят. З громадським активістом Олексієм Тамразовим говоримо про суми з держбюджету, які витрачаються перед Новим роком, різдвяні «акції щедрості» від чиновників і порушення закону, на які йдуть чиновники для передноворічного дерибану.
Любомир Ференс: Перед Новим роком дуже багато грошей на місяцях було витрачено на незрозумілі речі. Олексій Тамразов за 2 тижні до Нового року почав моніторити закупівлі у селищах та містечках. Виявилось, що на периферії витрачаються не менші гроші. Звідки така зацікавленість у цьому питанні?
Олексій Тамразов: Закупівлі, про які ми говоримо, проводяться без конкурентних процедур. По факту тільки публікуються договори. Тобто жодної відкритої процедури, куди може прийти будь-який виконавець чи постачальник, не існує. Мені було цікаво, наскільки ефективно сільські чи міські ради обирають постачальників. Тому з середини грудня я почав моніторити ці договори. Насправді таких процедур дуже багато — понад 50 000 договорів тільки за грудень. Це на третину більше, ніж за цілий рік.
Любомир Ференс: Чому у грудні так активно почали підписувати договори?
Олексій Тамразов: За словами експертів, це пов’язано з бюджетним розподілом коштів. Тобто якісь кошти в місцевих бюджетах залишаються і вони хочуть витратити їх в цьому році.
Вікторія Єрмолаєва: Можете навести приклади абсурдних закупівель, здійснених чиновниками перед Новим роком за державні кошти?
Олексій Тамразов: У Київській області за один день, 28 грудня, було законтрактовано 6 договорів на 6 мільйонів гривень. Договори були підписані на капітальний ремонт дорожнього покриття. Це 4 сільських ради. 28 грудня вони підписали договори, а 31 грудня ремонт вже мав бути закінчений. У договорах сказано, що вони можуть виконати роботи завчасно. По факту вони їх виконали вже наступного ранку. Йдеться про одну компанію, що освоїла 6 мільйонів гривень. Вже після обіду ці гроші були заплачені. Я поїхав туди на наступний ранок після підписання договорів, щоб подивитися на ці дороги. Одна дорога була зроблена ще раніше, а ремонт решти доріг так ніхто і не починав.
Любомир Ференс: Можете навести ще якісь яскраві приклади? Ви розповіли про Київську область, але, наскільки мені відомо, гроші освоювалися і в селах.
Олексій Тамразов: У Рівненській області за 3 дні мали провести капітальний ремонт цвинтаря на мільйон гривень. По факту ніхто не знає, чи там проводились роботи. Пішохідний перехід через річку довжиною 37 метрів в Івано-Франківській області мали зробити за 3 дні. За нього сплачені кошти, але невідомо, чи його зробили. Капітальний ремонт приміщення Хмельницького апеляційного суду за більш ніж мільйон гривень теж мали зробити за 3 дні. І таких прикладів дуже багато.
Серед абсурдних прикладів — Світлівська сільська рада Покровського району. Це поруч з зоною АТО. За 4-5 днів на 950 тис. гривень вони провели озеленення території і посадили 1042 дерева. Чи робив там хтось щось насправді, невідомо.
Вікторія Єрмолаєва: Ви передали цю інформацію у правоохоронні органи? Чи є якась реакція?
Олексій Тамразов: Деякі факти ми встигли виправити одразу.
Вікторія Єрмолаєва: Як?
Олексій Тамразов: Закупівлями військової частини, розташованої на Яворівському полігоні, зацікавилась Військова служба правопорядку. Йшлося про суму близько 1 мільйона гривень. Працівники Військової служби правопорядку виїхали на місце. За 2 дні після цього договори були розірвані. Потім там уклали нові договори і за ті самі кошти придбали майже в 2 рази більше.
Центр обслуговування підрозділів МВС придбав принтери, на 60% дорожчі, ніж ті, що продаються в інтернеті. На це звернув увагу заступник міністра економіки. Ситуацію вдалося виправити і вони придбали принтери не за 140 тисяч, а за 90.
Щодо будівництва доріг, якого не було, ми написали заяву і попросили деяких депутатів її підписати. Сьогодні вона буде направлена до прокуратури, МВС і НАБУ.
Фактів щодо виявлених завищень цін дуже багато. В Рубіжному міська рада придбала 4 холодильника за ціною, більшою в 4 рази. Цим зацікавився міський голова. Було відкрито провадження і цю справу зараз розслідують. Це одиничні випадки адекватної реакції.
Любомир Ференс: Чому так відбувається? На місцях люди почуваються безкарними?
Олексій Тамразов: Всі розуміли, що щось подібне може відбуватися, але ніхто не уявляв масштаби. Тепер завдяки ProZorro ми бачимо більшість цих закупівель.
За минулий рік було внесено близько 130 тисяч звітів про укладання догорів, проведених без тендерів. Йдеться про суму у понад 20 млрд. гривень. Ціни, завищені на 20-30%, це вже нібито норма. В деяких випадках ціни завищені більш ніж на 50%. Я вважаю, що з цих 20 млрд. гривень, 20-30% — це зайва переплата в порівнянні з конкурентною процедурою.
Любомир Ференс: Чому громада і місцеві правоохоронні органи не контролюють ситуацію на місцях? Як це змінити?
Олексій Тамразов: Цим займаюсь не тільки я. Багато людей моніторять ситуацію. Це і є той самий громадський контроль, прописаний у законі про публічні закупівлі. З іншого боку, люди не знають, що робити, якщо щось знайшли.
Я думаю, що це також питання кадрів. Коли у сільських і міських радах працюватимуть молоді кадри, я думаю, ситуація зміниться.
Вікторія Єрмолаєва: Що ще треба змінювати, окрім кадрів?
Олексій Тамразов: Потрібно, щоб всі закупівлі, які на сьогодні є закритими, проводились прозоро. Процедури до 200 тис. гривень і до 1,5 мільйони мають проводитися на відкритих торгах. Сьогодні ж підписують договори і вивішують їх по факту.
Тому ми з Центром «Ейдос» ініціюємо зміни до закону про публічні закупівлі щодо зменшення допорогових закупівель.
Любомир Ференс: На вашу думку, яким мав би бути мінімум допорогових закупівель?
Олексій Тамразов: Якщо виходити з прикладу Київської міської ради, яка проводить тендери, то майже від нуля. Але повертаємось до проблем кадрів. Краще взяти одного студента, який це робитиме в сільській раді за умовні 5 тис. гривень. Він зможе зекономити 20-30% бюджету, і це вже круто.
Любомир Ференс: Ви вважаєте, що на переплату йдуть свідомо?
Олексій Тамразов: Один раз — це випадковість. Але замовник, який переплачує по 50-70%, на мою думку, робить це свідомо. Таким чином вони обмежують конкуренцію. Вони знають, що роблять.