«Громадське радіо»
Катерина Жемчужникова, прес-секретар громадського холдингу «Група Впливу», розповідає про вибори в місцевих громадах та право голосувати на них внутрішньо переміщених осіб.
Євгенія Гончарук: Чи справді були проблеми з тим, щоб всі, хто хотів, особливо внутрішньо переміщені особи, могли проголосувати?
Катерина Жемчужникова: Так, наразі законодавчо не врегульована ситуація з можливістю голосування внутрішньо переміщених осіб, і це особливо помітно якраз на Донеччині, тому що зараз на Донеччині відбувалися вибори в трьох територіальних об’єднаних громадах. Наприклад, в одній з них, в Іллінівській, приблизно 60% жителів складають внутрішньо переміщені особи, але, фактично, вони жодним чином не можуть вплинути на вибори місцевої влади, бо, за законом, вони не мають права голосувати на місцевих виборах.
Євгенія Гончарук: Які труднощі виникали під час виборчого процесу?
Катерина Жемчужникова: Якщо говорити конкретно про Миколаївку Донецької області, то там ситуація була чимось схожа на місцеві вибори 2015 року, коли в Маріуполі і Красноармійську виборчий процес, фактично, був зірваний, через затягування та політичні протистояння між представниками різних політичних партій в комісіях вищого рівня. В наслідок цього, дільничні виборчі комісії вперше зібрались лише за кілька днів до виборів.
Це погано вплинуло на виборчий процес, тому що в ДВК були заведені нові люди, які були неякісно підготовлені. Було багато замін напередодні виборів, дехто взагалі працював на виборах вперше, тому були певні проблеми технічного характеру.
Євгенія Гончарук: Тобто це брак фахових людей на місцях?
Катерина Жемчужникова: Це і брак людей, і брак часу, щоб адекватно підготувати людей.
Євгенія Гончарук: Але ми можемо говорити, що вибори відбулись, ніхто не буде оскаржувати їх результати?
Катерина Жемчужникова: Більша частина правопорушень — це все ж таки якісь технічні моменти: щось неправильно підписали чи запакували, але їх виправили протягом дня. Частина більш вагомих порушень — це, наприклад, недопуск спостерігачів на вечірні засідання. Але це теж пов’язано з суб’єктивним розумінням законодавчих процесів.
Євген Павлюковський: Чи були зафіксовані на виборах брудні виборчі технології, так звані «каруселі» або приклади підкупу виборців?
Катерина Жемчужникова: Наші спостерігачі донецької обласної організації «Комітет виборців України», яка стала «Групою впливу» спільно зі спостерігачами організації «Опора» не зафіксували подібних ситуацій. Нам надходили деякі повідомлення від спостерігачів політичних партій про певні порушення, але наші спостерігачі, перевіривши ці ситуації, не підтвердили факт правопорушення.
Системних порушень не було, переважно вони мали лише технічний характер. Відповідно, можливо, ми не будемо мати проблем з тим, щоб вважати ці порушення такими, що дійсно вплинули на хід виборчого процесу.
Євгенія Гончарук: Яка ситуація з голосуванням внутрішньо переміщених осіб по інших містах та громадах?
Катерина Жемчужникова: У нас, на жаль, немає конкретних цифр по переселенцях в інших містах, але вони теж величезні. Це пояснюється також тим, що форма реєстрації і перевірки переселенців теж, на жаль, є дискримінаційною, як ми бачимо.
Євгенія Гончарук: Тобто внутрішньо переміщені особи не мають права голосувати?
Катерина Жемчужникова: Так, вони не мають права голосувати. Вони мають право голосувати тільки на президентських виборах і на виборах до Верховної Ради тільки за списком політичної партії.
Євген Павлюковський: Тобто вони навіть не можуть звернутися із заявою за місцем реєстрації, щоб їх долучили до списків у зв’язку з тимчасовим проживанням?
Катерина Жемчужникова: У нас є кілька варіантів успішної історії про те, як ми робили це минулого року, але це відбувалося виключно через суд. 11 переселенців подали відповідні позови до одного і того ж суду, і лише позови двох з них задовольнили.
Євген Павлюковський: А яка була аргументація?
Катерина Жемчужникова: Двоє людей отримали аргументацію, що довідка переселенця є достатньою підставою для цього, а інші отримали абсолютно зворотне рішення.
Євген Павлюковський: А вже на цих виборах були зафіксовані подібні випадки, чи хтось з внутрішньо переміщених осіб звертався з відповідними заявами до суду?
Катерина Жемчужникова: Зараз серед переселенців є такий флешмоб, вони, здається, з хештегом #маюправообирати пишуть у соціальних мережах історії про те, як вони сходили до суду і подали заяву про те, що хочуть голосувати. Але далі нічого не йде. Оскільки у нас не прецедентне право, ми не маємо можливості відсилатись до успішних кейсів, які були минулого року. У цьому році всі отримують відмови.
Євген Павлюковський: Чим вони аргументовані?
Катерина Жемчужникова: Вони отримують відмови у зв’язку з тим, що, наприклад, у законі про місцеві вибори чітко вказано, що документ, за яким ми можемо голосувати, це паспорт або довідка громадянина, який тимчасово не має громадянства. Довідки переселенця просто немає в цьому переліку.
Я знаю, що у Верховній Раді зареєстровано 5 законопроектів, в яких так чи інакше враховані питання голосування переселенців, але жоден з них жодного разу ще не виносився на голосування. Це показник того, що у нас немає політичної волі вирішувати питання переселенців.
Євгенія Гончарук: Чи є якісь міркування і пропозиції від «Групи впливу» щодо того, як вирішити цю ситуацію?
Катерина Жемчужникова: Минулого року ми були одними із співавторів законопроекту, у якому прописаний механізм голосування, щоб за заявою внутрішньо переміщеної особи довідка переселенця була підставою, для того щоб реєстр виборців міг внести людину до списку виборців.
Євгенія Гончарук: А чи мають право внутрішньо переміщені особи балотуватися в органи місцевого самоврядування?
Катерина Жемчужникова: Тут цікава історія, тому що балотуватися вимушені внутрішньо переміщені особи можуть, а голосувати не можуть. Тобто пасивне право бути обраним у переселенців є, а активного права обирати, на жаль, немає.