Після термомодернізації будинку в платіжці може бути 1 гривня за квадратний метр, — Бойко

У студії «Громадського радіо» — експертка РПР та ГМ «Опора» в галузі реформи енергетики Тетяна Бойко.

Євген Павлюковський: Те, що «Київводоканал» почав переводити споживачів із неповіреними чи непридатними лічильниками води на загальні розрахунки, не є якоюсь стратегією, направленою на покриття втрат, які не можна списати?

Тетяна Бойко: Ще 2-3 роки тому це питання взагалі ніхто не ставив, адже ціни були низькими, а Київ був обладнаний лічильниками менш, ніж на 30%. Сьогодні цей показник сягає 90%. Весь шум виник через ті 10% будинків, як не обладнані лічильниками. Комерційний директор «Київенерго» запостив цю методику з інфографікою на своїй сорінці. Я спитала, скільки будинків вони обслуговують. Він сказав, що вони обслуговують 10 000 будинків. Близько 8000 будинків розраховуються за лічильниками. 1800 будинкам були нараховані платіжки без приладів обліку тепла. 650 будинкам вони обіцяють їх перерахувати, тому що в них були лічильники, але з певних причин вони не спрацювали. Таким чином в нас залишається близько 1000 будинків, яким не встановлені прилади обліку тепла.

Споживач має впливати на обсяг споживання, а не на ціну. Питання ціни — це вартість гігакалорій. Там, де немає лічильника, це нараховується за нормою. Доки немає приладу обліку, хтось буде казати, що ця ціна є реалістичною, а хтось скаже, що вона нереалістична.

Євген Павлюковський: Наскільки відрізняється сума у платіжці, яка була у громадян, що спочатку платили за лічильниками, а потім ці лічильники забракували в «Київенерго»?

Тетяна Бойко: Я просила показати ці нереальні платіжки у своїх знайомих у Фейсбуці. Знайшлося тільки 2 людини, які показали мені платіжки на 55 гривень. Тобто у них квадратний метр — це 1 гривня. Йдеться про термомодернізовані будинки. В тих будинках ОСББ, які провели заходи з термомодернізації, люди отримують рахунки від до 4 до 8 гривень за квадратний метр. Ті, хто нічого не робили, отримують платіжки на 10-15 гривень. Все залежить від енергетичних характеристик і того, в якому стані знаходиться будинок.

Василь Шандро: Тобто це залежить від того, наскільки ми нагріваємо повітря довкола?

Тетяна Бойко: Так. Міжнародні експертизи говорять про те, що в середньому 50% тепла йде на опалювання повітря. Ми бачимо будинки, в яких цей показник сягає 0, десь — це 20%, а десь — 70-80%. Тобто в одних будинках за 50 м² хтось платить 55 гривень, а хтось — 2,5 тис. гривень.

Василь Шандро: Чи є сенс очікувати на апокаліптичний сценарій, коли люди не платитимуть за тепло і гарячу воду?

Тетяна Бойко: Апокаліптичного сценарію не буде, але ситуація не дуже правильна і не дуже весела. Я, наприклад, не очікувала підняття ціни на 100%. Ми могли б піти іншим шляхом: цього року підняти тарифи на 75%, потім ще трохи, а паралельно з цим запускати кампанію не по субсидіям, а по енергозбереженню.

Євген Павлюковський Що робити громадянам, які розуміють, що в них неутеплений будинок і отримують такі високі платіжки?

Тетяна Бойко: Для тих, хто живе в приватному секторі є 2 програми — комерційна програма «IQ energy» і програма теплих кредитів, яка наразі не працює. Для тих, хто живе в багатоквартирних будинках, можливості обмежені. Можна створювати ОСББ і проведити все це комплексно.