Поділіться довірою у конкурсі фото та есе — отримайте винагороду

Про те, як можна поділитися довірою у фотографіях та есе розповіли кураторка конкурсу Тетяна Косянчук та Олег Місяк, викладач Культурного центру «Новий Акрополь».

В студії працюють журналісти «Громадського Радіо» Ірина Сампан та Любомир Ференс.

Ірина Сампан: Через конкурс «Філософія довіри» ви хочете зібрати інтерпретацію довіри, те, як вона виглядає? Розкажіть про це.

Тетяна Косянчук: Основні напрямки нашої діяльності — філософська школа, організація культурних проектів, виставок, майстер-класів, лекцій, волонтерська діяльність (екологія і соціальна робота з дітьми).

Другий рік поспіль ми організовуємо всеукраїнський конкурс фотографії та есе. Хочемо зібрати приклади доброго та світлого в світі, Україні. Минулого року ми проводили конкурс «Філософія сходження». На нього надійшло багато фотографій, есе. А цього року — «Філософія довіри». Хочеться, щоб довіри було більше, щоб про неї говорили, щоб люди довіряли один одному.

Любомир Ференс: На кого спрямований конкурс? І про що мають бути роботи?

Тетяна Косянчук: Коли придумували тему, зрозуміли, що довіра — не щось окреме. Довіра — той світ, у якому ми живемо, тільки трішки кращий.

Довіра є скрізь: ти заходиш у маршрутку — довіряєш своє життя водію, в університеті довіряєш викладачу, приходиш на радіо — довіряєш ведучим. Конкурс відкритий для всіх людей будь-якого віку та освіти.

Ірина Сампан: Куди надсилати роботи і чи будуть призи?

Тетяна Косянчук: Надсилати роботи можна до 23 вересня 2016 року на адресу konkurs@newacropolis.org.ua. Є призи у двох номінаціях: фотографія та есе. Головний приз — 3000 гривень, за друге місце — 2000 гривень, за третє — 1000 гривень. Інформація є на нашому сайті та на сторінці Facebook.

Ференс: Що конкурсанти повинні надсилати на конкурс фотографій?

Олег Місяк: Мы проводим и лекции по философии, у нас есть целый курс. Идея конкурса в том, чтобы показать идеи доверия путем образов. Образ фотографии, образ, который рисуют в эссе.

Доверие — это то, что соединяет человеческие взаимоотношения в обществе. Это изображения самых разных людей, любые отношения, через которые автор видит доверие.

Доверие — это то, как можно смотреть на мир.

Можно смотреть на мир и доверять, а можно не доверять. Это взгляд художника, а не вещь, которую мы изображаем.

Любомир Ференс: Наше суспільство цікавиться філософією?

Олег Місяк: Все время приходит много людей всех возрастов и специальностей. В основном, молодежь, люди активные, ищущие, которые закончили университет, попробовали работать и поняли, что что-то еще нужно.

Любомир Ференс: Після університетських курсів філософії люди ще хочуть вивчати філософію на ваших курсах?

Олег Місяк: Последнее время приходит не так много студентов, у них не всегда лучшее восприятие, приходят люди через некоторое время после университета, понимая, что необходимы ответы на важные вопросы.

Тетяна Косянчук: Курси повністю відрізняються від університетського. В «Новому Акрополі» ми говоримо про питання вибору, призначення через різні культури Сходу і Заходу.

Олег Місяк: Нам интересно не только как мыслил и говорил Сократ, Конфуций, а что делать нам с нашей жизнью сейчас. Мы опираемся на их ответы, чтобы искать применение в сегодняшней жизни. Наш посыл — практическая философия, а не теория. И тема доверия — практическая философия. Как некая основа общества.

Если убрать доверие, в обществе будет конфликт.

Тетяна Косянчук: Цього року «Новому Акрополю» в Україні 25 років. Ми підбивали статистику і за ці 25 років у всіх 9-ти філіях в Україні записалося більше 7 000 людей.

Ірина Сампан: У вас є умова, що на фотографії має бути людина, а не просто пейзаж. На що слід звернути увагу, як ви вирізнятимете рівень довіри?

Тетяна Косянчук: Важко оцінювати довіру на фото. Але цю умову ми придумали ще минулого року, щоб це не було просте клацання природи чи якогось предмету. Ми хочемо побачити людські стосунки в погляді, русі, в тому, як виглядає постать на фото. Критерії оцінки — художнє вирішення фото, композиція, відповідність ідеї конкурсу. У кожного фото має бути назва, яка також відображатиме ідею фотографії та доводитиме, що це дійсно про довіру.