«Потрібен виконавчий орган, який відповідатиме за переселенців», — Немиря
У чинному уряді відповідальність за вимушених переселенців розмита між кількома міністерствами, що фактично означає відсутність відповідальності, — Григорій Немиря
Спілкуємося з народним депутатом, членом фракції «Батьківщина» Григорієм Немирею, який розповідає про хід громадських слухань у ВР з питань вимушених переселенців і дотичних питань.
Андрій Куликов: Ви один із тих депутатів, хто був найближче причетний до нещодавніх громадських слухань у ВР з питань вимушених переселенців і дотичних питань. Що нового ви там дізналися від людей, які прийшли на слухання?
Григорій Немиря: Це були перші слухання з цього питання. Важливо було просто зробити перший крок, щоб просто почути цих людей і зрозуміти, які кроки треба зробити, щоб ці люди не відчували себе покинутими. На захід було зареєстровано 828 громадян України. Основна емоція, яка домінує в цих людей — це невизначеність. Мета цих слухань — щоб відчуття невизначеності було менше. Але реальні цілі — це створення інструменту впливу на державну владу, конкретні рекомендації президенту, прем’єру, регіональним органам влади.
Андрій Куликов: Як невизначеність стосується власної долі, долі близьких чи долі Донбасу?
Григорій Немиря: Це пов’язані питання. Переважна більшість людей хотіли б повернуться на Донбас. Лише невелика кількість людей прийняла рішення закріплюватися там, де вони зараз живуть. Вони відчувають себе громадянами України, і держава зобов’язана зробити все, щоб вони і надалі відчували себе такими.
Анастасія Багаліка: До кого з органів влади переселенці мають найбільше претензій?
Григорій Немиря: Рекомендації — це лише проект. За місяць буде затверджений остаточний варіант. І тоді це вже буде зобов’язуючий документ. Люди очікують рішень від всіх, від кого вони залежать, але з точки зору реалізації державної політики — це, безперечно, Кабмін. Але Кабміном під час підготовки і проведення цих слухань була продемонстрована байдужість і некомпетентність.
Андрій Куликов: Ніхто не прийшов?
Григорій Немиря: Не лише через це. Мали би прийти міністри юстиції та соціальної політики. Але ні одного, ні другого не було.
Анастасія Багаліка: Що ви мали на увазі, говорячи про додаткове затвердження підсумків слухань?
Григорій Немиря: Буде прийматися постанова ВР. Ми констатували, що в Україні відсутня політика щодо вимушених переселенців. У рекомендації є звернення до президента зібрати Раду національної безпеки і оборони щодо цих питань. Також, на нашу думку, уряд має створити виконавчий орган влади, який відповідатиме за політику щодо внутрішніх переселенців. У чинному уряді відповідальність за вимушених переселенців розмита між кількома міністерствами, що фактично означає відсутність відповідальності.
Андрій Куликов: Кому не вигідно, щоб в Україні з’явилася така нова структура?
Григорій Немиря: Не вигідно тим, хто вважає переселенців тягарем і в умовах браку грошей в бюджеті не хоче виділити щось для них.
Андрій Куликов: У складі Кабінету міністрів чи Адміністрації президента багато вимушених переселенців?
Григорій Немиря: Немає чіткої статистики, але я думаю, що таких немає. Мене часто питають посли іноземних держав, представники Червоного хреста, хто конкретно в уряді відповідає за питання вимушених переселенців. Але таких людей у нас немає.
Анастасія Багаліка: Хто мав би розробляти стратегію щодо вимушених переселенців і за чий кошт це може відбуватися?
Григорій Немиря: Її можуть розробляти і волонтерські організації, але якщо це державна стратегія, то вона має бути затверджена на державному рівні. Комплексна програма адаптації вимушених переселенців була прийнята урядом у грудні. Але це відбулося запізно, і тому грошей в бюджеті на неї немає. А ця програма має діяти лише до 2017 року. Це приклад того, що у нас відбуваються реформи, але ми їх не відчуваємо.
Також на слуханнях ми піднімали питання житла для тих, хто його втратив. Є законопроект 2167, який вже рік знаходиться у Верховній Раді. Він встановлює механізм компенсації втраченого або пошкодженого майна. Також для того, щоб вирішити проблему роздільності родин, треба відкривати більше пунктів перетину лінії розмежування і пришвидшувати процедуру видачі перепусток. Крім іншого, треба розробляти спеціальні процедури роботи для роботи з інвалідами, людьми похилого віку, вагітними.
Анастасія Багаліка: Вчора з’явилося рішення про відкриття нового пункту перетину в Золотому. Чи достатньо цього буде для Луганщини?
Григорій Немиря: Це мають визначати люди і потреби. Але тут виникає конфлікт з питаннями державної безпеки. З точки зору держбезпеки, таких пунктів має бути менше, а з точки зору людської безпеки — більше. Сьогодні на наявних пунктах перетину більше бюрократичного самодурства і перестраховки, ніж уваги до реальних потреб людей.