Потрібно зупинити конвеєр дисертацій, а потім братись за плагіат, — Стадний
Єгор Стадний, директор CEDOS, розповідає про проблему плагіату в наукових роботах та способи її вирішення
В студії працюють Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.
Ольга Веснянка: На такому високому рівні, як доктори науки, можна знайти плагіат в роботах?
Єгор Стадний: Можна знайти. Це — глибоко вкорінене явище.
Механізм, який стоїть за процесом присудження цих ступенів, поставлений на конвеєр, а не на роботу над якістю.
Ми не змінювали це з 1930-х років. Професура, особливо, в гуманітарних і правничих науках, була шалено опозиційною до тодішньої влади. Просто не вистачало лояльних кадрів і їх випускали конвеєром.
Проблемою є те, що навіть за цілком самостійної роботи, без компіляцій і плагіату, пошукувач ризикує опинитися перед радою, в якій немає фахівців з його теми. Це може бути рада широкого спектру. Опонентам зазвичай платять.
Едуард Лозовий: Це не є хиба цілої нашої системи освіти? Навіщо потрібна ця рефератна система? В чому сенс?
Єгор Стадний: Моя колега, Іра Когут, вважає, що все треба починати в школі. Там треба починати вчити людей творчій роботі. Треба вчити написанню текстів, проявляти свою індивідуальність.
Ми маємо ситуацію, коли ви просто на оцінку здаєте вміння компілювати.
Ольга Веснянка: А що ви робите в своєму центрі?
Єгор Стадний: Ми проводимо по плагіату консультації тим компаніям, які пропонують антиплагіатний софт в університети. Вони звертаються, щоб зрозуміти яка ситуація.
Також ми були у Міносвіти, де зібралася робоча група, яка пропонує створити репозитарій академічних робіт. Я вважаю, що навіть він не вирішить цю проблему. Ми запустимо туди всі роботи, і виявимо, що 80% — це плагіат.
Ми повинні починати з політики університетів. На вході в університет ми маємо подбати про те, щоб студенти розуміли різницю між школою і ВНЗ. Студенти мають розуміти, що таке академічне письмо. Викладачі мають змінювати своє ставлення до роботи.
Ольга Веснянка: Це — кодекс етики?
Єгор Стадний: Я боюся сказати, що це кодекс етики, тому що практика показує, що це — неокомсомольство. Це запроваджується, щоб поквитатися з певними студентами та викладачами.
Треба говорити про те, що ви не можете списувати, ви не можете давати хабарі, ви не можете купувати книгу, щоб за це вам ставили залік.
Чому самі студенти йдуть на цей крок? Вони хочуть убезпечити себе. Самі види робіт мають бути прикладними до тієї програми, за якою студенти навчаються. Є спеціальності, які суто прикладні, і не потребують дослідницького компоненту.
Едуард Лозовий: У Німеччині нещодавно на цьому попався міністр оборони.
Єгор Стадний: Понад 1100 спецрад є в Україні. Є обмеження, що спецрада не може приймати більше двох робіт на місяць. Конвеєр просто перепрацьовує.
Захищається приблизно 500 робіт кожного місяця. Наш науковий потенціал має зростати як на дріжджах.
Такі проблеми притаманні й іншим країнам. Наприклад, у Німеччині та Австрії приставку «доктор» можна використовувати в паспорті. Це є іміджевим символом.