Поза часом і простором: в Україні відзначають 90 років від дня народження Олеся Бердника
90 років від дня народження письменника-фантаста Олеся Бердника. Про заходи, приурочені до ювілею, розказує донька письменника, журналістка Громовиця Бердник
У студії Громадського радіо – Громовиця Бердник, журналістка, дослідниця традиційної культури, письменниця, донька письменника Олеся Бердника. Вона розповіла, чому ювілей письменника святкують і в 2016, і в 2017 роках:
«Насправді Олесь Бердник мав два дні народження. Він народився 27 листопада 1926 року. Але була зима, хуртовина, далекі херсонські степи, і батько пішов його записувати тільки через місяць. Це вже наближався Новий рік, наближалися різдвяні свята, секретар сільради був не зовсім тверезий, і він йому записав як день народження у метрику той день, коли батько прийшов – 25 грудня, ще й вписав 1927 рік, який ще не настав. Таким чином Олесь Бердник за документами народжений 25 грудня 1927 року. Тим самим цей нетверезий секретар виконав якусь вищу волю, тому що вивів Олеся Бердника поза часом і простором в прямому і переносному сенсі», – розповіла вона.
Громовиця Бердник також розповіла про виставку «Олесь Бердник: Поза часом і простором», яка 21 листопада відкрилась у Києві, в Національному музеї літератури:
«Окрім цього виповнюється 60 років з виходу першої книги Олеся Бердника «Поза часом і простором». Тому ми так і назвали виставку. Вона має два сенси. Один сенс – це те, що є письменники, є митці, які знаходяться поза часом і простором, тому що їхня творчість, їхня діяльність, їхня філософія виходить за межі окремо взятого земного життя, виходить за межі окремо взятої філософської течії, і, враховуючи, що він писав наукову фантастику і просто фантастику – вона виходить за межі часу і простору в буквальному сенсі, тому що він писав як про глибоке минуле Землі і України, так і далеке майбутнє. Усі герої Олеся Бердника – носять українські імена, живуть на території України.
В першу чергу – це матеріали з родинного архіву, його щоденники, чернетки, в тому числі чернетки раніше не виданих творів, особисті речі, повна книгозбірня його прижиттєвих видань. І багато мистецьких робіт, які він зробив, зокрема, у період перебування в таборах особливого режиму уже у 80-х роках.
Кожна картина, яку він написав – це ненаписаний роман. Тому що він оці свої ідеї, які не міг втілювати у літературній і прозовій формі – переливав у картини. Тому хто в ці дні буде відвідувати Національний музей літератури може побачити цю виставку», – розповіла Громовиця Бердник.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.