Прогресивний урядовець з громадського сектору — половина справи — Міський
Керівник адвокаційного напряму РПР Вадим Міський зазначає, що ефективність роботи громадських активістів та людей з бізнесу в уряді залежить від наявності чіткої стратегії самого державного органу
Андрій Куликов: Які успіхи людей, що прийшли в уряд з громадського чи бізнес-сектору, вам спадають на думку?
Вадим Міський: В України був унікальний досвід запрошення людей різних національностей і спеціальностей на ключові посади в уряді. Серед цих людей — іноземні експерти, люди з бізнесу, громадські активісти. Результати дуже різні. Це залежить від наявності чіткої стратегії і плану дій самого державного органу та людини, яка туди приходить.
Якщо переймається бізнес-досвід, то потім можна вимірювати результат. Цього якраз не вистачило мінінформполітики. Ми так і не побачили чіткої стратегії його роботи. Але бачили, що деякі досить контраверсійні дії велись в напрямку відновлення мовлення на Донбасі.
Не можу пред’явити багато претензій до міжнародних спеціалістів в уряді. Як МЕР, так і міністерство охорони здоров’я мали більш-менш чітку стратегію дій, але багато прогресивних ініціатив блокувались Верховною Радою.
Наявність прогресивного урядовця з-поза меж державної машини — це половина вирішення проблеми. Інша половина залежить від парламенту, який повинен працювати ефективно.
Наталя Соколенко: Тобто ви бачите причину відставки Тетяни Попової в тому, що пішла не в те відомство?
Вадим Міський: Доцільність існування мінінформполітики досить сумнівна. Тому так, краще застосовувати знання і вміння у відомстві, яке знає, що робить і для чого створюється, має заявлені цілі та очікувані результати роботи.
Наталя Соколенко: Що ви можете сказати про реформаторів в уряді після зміни керівництва ряду міністерств? Наприклад, Максим Нєфьодов, що запроваджував систему «Prozorro».
Вадим Міський: Все залежить від особистих стосунків нових очільників з тими, хто там певний час працює. Думаю, що команді «Prozorro» щось загрожує, адже їх частина реформа — успішна.
З 1 серпня усі тендерні закупівлі працюють за цією системою. Є цікавий факт, що остання спроба вичавити з держзакупівель побільше була у тих, хто оголошують тендер. Буквально в останні дні перед поширенням системи на усі держзакупівлі було оголошено тендери на рекордні суми. Деякі підприємства спробували провести ці закупівлі без «Prozorro». Добре, що прем’єр на засіданні уряду попросив НАБУ перевірити це.
Андрій Куликов: У нас постійно виникають корупційні скандали. Але не пригадую, щоб люди з бізнесу чи громадського сектору були до них причетні.
Вадим Міський: Я теж не пригадую такого випадку корупційного скандалу. Напевно, це інша мотивація. Ці люди не збираються там залишатись на 10, 15 чи 20 років. Це покликання прийти, зробити щось хороше, налагодити машину, щоб та працювала по-іншому, а потім знову продовжити своє життя у бізнесі. Ця мотивація породжує інші очікування від держслужби — ти не йдеш, щоб урвати побільше, а щоб віддати і зробити.
Наталя Соколенко: А як щодо оплати праці? Чи планується вирішення питання низьких зарплат?
Вадим Міський: На початку літа була схвалена стратегія реформи державного управління, де частина присвячена підвищенню заробітної плати. Починатимуть із держсекретарів, які по суті будуть керівниками апарату міністерства. Одразу всім на багато підвищити навряд чи вдасться. Мінфін говорить, що не будуть фінансувати реформовані інституції. І от вчора «Детектор медіа» повідомив, що на суспільний мовник виділили вдвічі менше, ніж потрібно. Це дилема, адже коштів у бюджеті не вистачає.