Василь Шандро: Про що цей проект? І чи йде вже виставка?
Соня Атлантова: Так, виставка йде з 27-го квітня. Проект складається з двох частин. Перша частина — моя книжка «Миші», яка призначена дітям молодшого шкільного віку. На виставці представлені ілюстрації до цієї книжки, а власне сам арт-проект має дещо цікаву історію.
В моїй книжці є персонаж не з головних, якого звати Мусій. Це мишка. І от по закінченню книжки Мусій вирішує, що в казці йому припало замало уваги, а він мусить привернути більше уваги до своєї скромної особи, і вдається до живопису — починає малювати. Але оскілки Мусій — це миша, то нишпорячи по коморі, він-то зміг знайти собі фарби, але в нього виникла проблема із полотнами. Адже полотно для живопису потребує довгої обробітки — і підрамник, і ґрунтовка. Тому Мусій малював на тому, що трапилося йому під лапи в коморі — денце від старої праски, лопата, якісь побиті горщики тощо.
Люди, які бояться мишей, ніколи до них не придивлялись
Тетяна Трощинська: І він перетворив їх на арт-об’єкти?
Соня Атлантова: Так, і якщо подивитися на розмір мишки і розмір лопати, то можна сказати, що Мусій вдався до монументального живопису.
Василь Шандро: Паралелі із чим ви намагаєтесь в цьому арт-проекті провести? Чому саме миші? Це просто випадковість, яка трапилася в роботі, чи є в цьому якийсь потаємний сенс?
Соня Атлантова: Я не знаю, наскільки він потаємний, але як на мене, миші — це втілення чогось затишного. Бо в оселі, де живуть люди, зазвичай трапляються і миші також. Отже, в цій оселі є їжа, є тепло, бо за інших умов миші не з’являться.
І якщо уявити, що ця маленька мишка порається у якихось господарчих справах, робить запаси, будує нірку, то це подібне і до людського життя. Дуже багато мишей у дитячий літературі, і мені здається, що це не випадковість.
Тетяна Трощинська: Як діти сприймають мишей, і чому, коли вони виростають, починають з ними нещадну боротьбу?
Соня Атлантова: Є люди, які бояться мишей, але мені здається, що вони ніколи до мишей не придивлялись у спокійному стані, коли вона сидить і вимивається, щось там гризе, коли бачиш ці напівпрозорі вушка, рученята з пальчиками-ниточками. Це викликає зворушення, а не огиду.
Тетяна Трощинська: Все те, що на виставці, — малюнки Мусія на тому, що він знайшов? Це справді лопата і те, що він познаходив у коморі?
Соня Атлантова: Так.
Василь Шандро: Чи багато на виставці арт-об’єктів?
Соня Атлантова: Здається, 26 плюс ілюстрації до книжки.
Василь Шандро: Скільки триватиме виставка?
Соня Атлантова: До 20-го травня. А сьогодні буде презентація і проекту, і книжки о 17:00 в Національному музеї літератури на Богдана Хмельницького, 11.
0