Припинення співпраці НАТО-Росія відбулося після анексії Криму, — Джердж
Україна де-факто виконує план дій з вступу в НАТО без перспективи членства. Так вважає голова громадської ради Україна-НАТО
Голова громадської ради Україна-НАТО Сергій Джердж коментує заяви президента Петра Порошенка та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга щодо співпраці організації з Україною.
Євгенія Гончарук: 20 жовтня Петро Порошенко та Генсек НАТО Єнс Столтенберг вийшли до преси. Наступного року, за словами президента, НАТО надаватиме підтримку реформування нашої армії, щоб ми підтягнулися до стандартів НАТО. Чи можна говорити, що це крок назустріч НАТО? Про яку допомогу йдеться?
Сергій Джердж: Ми і до цього займалися реформуванням. Президент мав на увазі, що саме річна національна програма співробітництва з НАТО буде більше спрямована на реформування, тому що часові рамки досягнення стандартів НАТО, за дорученням президента, залишаються такими, як були, тобто 2020 рік.
На цій конференції йшлося про продовження співпраці через консультативну допомогу, надання радників. Сьогодні в Україні працює близько 15 радників з країн-членів НАТО. Генеральний секретар НАТО підтвердив, що посилиться співпраця з кібербезпеки, продовження реабілітації військових поранених.
Ті 8 трастових фондів, які були зазначені на Варшавському саміті НАТО, теж будуть продовжувати роботу.
Євгенія Гончарук: Коли ми можемо отримати план дій?
Сергій Джердж: Щодо членства НАТО в Україні може бути прийняте політичне рішення. Якщо ми будемо глибоко оцінювати рух східноєвропейських країн до НАТО, то жодна з них не була на 100% готова. Надання плану дій щодо членства в НАТО — це той вторований шлях, яким пройшли й інші країни.
Ми вважаємо, що наша річна програма співробітництва з НАТО певною мірою є аналогом плану дій щодо членства без гарантій членства. Це не найгірший варіант для нас. В перспективі Україна буде членом НАТО.
Сьогодні для нас важлива практична допомога, посилення Збройних сил України. Цього року країни-члени НАТО надали нам допомогу на 100 мільйонів доларів (військова технічна допомога) та 50 мільйонів доларів (гуманітарна допомога).
Ірина Славінська: Чи змінюється риторика НАТО внаслідок того, що в Україні йде війна?
Сергій Джердж: Змінюється. Варшавський саміт був переломним, дуже успішним для України. НАТО змінило своє ставлення щодо багатьох напрямків.
НАТО посилює свої східні кордони, вводить батальйони в країни Балтії, Польщу, Румунію. НАТО змінює систему протиракетної оборони, почала діалог про ядерну зброю, який не вівся багато років.
Альянс значно посилив оборону для себе.
Російська військова агресія спричинила глобальне збільшення витрат на оборону. До російсько-української війни витрати на оборону збільшували тільки Росія, Індія та Китай. Інші країни скорочували витрати на оборону. Запущені нові перегони озброєнь, яку спричинили дії Росії.
За лінією НАТО-ЄС теж відбулися значні зрушення. Це результат ситуації в Східній Європі. Раніше ЕС проводив свою незалежну безпекову політику. Планувалося створення європейської армії. Але зрозуміло, що для європейських країн немає сенсу платити двічі. Тому між НАТО і ЄС підписано таку угоду, де будуть більш чітко сформульовані позиції щодо співпраці. Це посилить безпеку європейського континенту.
За напрямком НАТО-Україна стався величезний прорив. Ідеться про збільшення військово-технічної допомоги, створення в Україні центру дослідження гібридної війни, який фінансуватиме НАТО, але це перший центр, розміщений поза територією країна НАТО. Хто знає краще про гібридну війну, ніж Україна?
Альянс зняв всі маски, які прикривали російську агресію, чітко визначило термінологію. Росія — агресор, причина нестабільності.
Євгенія Гончарук: Президент попросив НАТО посилювати тиск на Росію. Навіть сам Єнс Столтенберг зауважив, що альянс вирішив повністю припинити співпрацю з Росією. Як ми це можемо трактувати?
Сергій Джердж: Це було зроблено відразу після початку анексії Криму. Альянс заявив, що бізнес «як завжди» неможливий з Росією. Також Росія фактично сама вийшла з програм по співпраці з НАТО. Єдиний зв’язок між НАТО і Росією — можливість скликання ради, тобто політичний діалог.
Такі засідання вже були за період російсько-української війни. Засідання Росія — НАТО в Брюсселі відбулося після Варшавського саміту на рівні експертів, представників дипломатичних місій, тобто на технічному рівні.