«Громадське радіо»
Про ймовірність притягнення до відповідальності керівництва Російської Федерації за збитий «Боїнг» і війну на Донбасі говоримо з доктором юридичних наук Степаном Гавришем.
Дмитро Тузов: Притягнення до відповідальності тих осіб, які дали наказ збити «Боїнг», — це реальна перспектива?
Степан Гавриш: Можна провести аналогію зі справою Локербі, після якої перестала існувати Лівія Муаммара Каддафі. Тоді над шотландським містом Локербі був підірваний літак Боїнг-747-121 авіакомпанії PanAm. Загинуло 270 людей. Ця справа тяглася дуже довго. Через 3 роки засудили одного з двох представників спецслужб. 2 роки тому британські спецслужби назвали ще двох підозрюваних у теракті. Справа не закрита до цього часу.
Щодо збиття «Боїнга» 777 біля Донецька 17 липня 2014 року було проведено юридичний і експертний аналіз, а згодом були названі обставини трагедії.
Слідчі заявили про те, що вони готові до прощення тих осіб, які нададуть інформацію і співпрацюватимуть зі слідством.
В процесі аналізу слідчі також сказали, що в Україні дуже м’яке законодавство, натякаючи на необхідність співпрацювати зі слідством. При цьому слідчі оприлюднили аудіозаписи всіх перехоплених переговорів між тим, хто віддавав накази і тими, хто брав участь у процесі збиття. Треба говорити про тих для кого це прощення неможливе, але частину з названих 100 осіб можна опустити, якщо вони вкажуть на винних.
Нідерландські слідчі заявили про те, що вони вивчили ієрархію воєнної структури і встановили, як все це відбувалось, але наразі не можуть оприлюднити цю інформацію. Довіра до них дуже висока.
Дмитро Тузов: Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков сказав, що ми бачили проміжну доповідь і тепер будемо чекати січня 2018 року.
Степан Гавриш: Дмитро Пєсков як завжди маніпулює фактами. Це договір триває до січня 2018 року. Очевидно, мова йде про можливість отримання таких даних значно раніше. Непроста ситуація. Я б не хотів підозрювати слідчих у геополітиці. У 2018 році відбудуться вибори президента Росії. Цей звіт зараз — форма тиску на Росію. Цей тиск направлений на те, щоб Росія визначилась, як вона співпрацюватиме зі слідством і міжнародною спільнотою і як вона далі діятиме. Росія може продовжувати ламати Захід зсередини і розколювати Європу за рахунок ситуації в Сирії. Також Росія може почати співпрацю з Заходом і припинити воєнне розширення.
Слідчі діяли дуже акуратно і професійно. Разом з тим, я впевнений в тому, що мова йде про певну геополітичну позицію, до якої долучилися великі держави. Американці надали для цього слідства висновок на кількасот сторінок. Європейське космічне агентство надало доступ до всіх необхідних локацій. Більш того, вони засвідчили, що ця трагедія сталась внаслідок випуску російської ракети серії 9М38.
Весь світ сьогодні працює проти Росії. Фінляндія провела експериментальні запуски таких ракет. Так вони зрозуміли, як це працює.
Наталя Соколенко: Каддафі був невизнаним у світі після цієї трагедії. Чому до Путіна не таке ставлення?
Степан Гавриш: Слідчі встановили мотивацію завезення ракетного комплексу «Бук» в Україну. Вони сказали, що в цей період часу українська авіація понесла величезні втрати внаслідок боротьби з терористами. Терористами вони назвали тих, хто воює проти українських військ на сході. За їхніми висновками, система «Голка», а також інші системи, що були в них на озброєнні, не були ефективними в цьому випадку. Тому вони привезли «Бук». Це перша версія, але я не думаю, що остання.
Мені здається, «Бук» завезли для провокації ситуації, в якій би Україна виявилась винною. Але щось пішло не так.
Після того як в 1998 році Каддафі почав працювати зі слідством і визнав свою вину, світ зняв усі санкції. Тоді в Лівію приїхати американці і всі нафтородовища отримали величезні інвестиції. В даному випадку мова йде про те, чи готовий Путін співпрацювати зі слідством. Напевно ні. Стратегія Путіна щодо підривання Заходу зсередини не змінюється.
В мене є інформація стосовно того, що Путін повідомим Обамі про готовність до зменшення інтенсивність агресії в обмін на те, що Захід не ставитиме питань щодо Криму і 5 країн внаслідок міжнародного рішення стануть нейтральними. Йдеться про Україну, Грузію, Фінляндію, Швецію і Молдову. Це той санітарний пояс, який Путін хоче залишити у якості бар’єру між Росією і Заходом.
Наталя Соколенко: Що сказав Обама?
Степан Гавриш: Я думаю, що він не сказав нічого. Він зараз знаходиться в тому стані, коли намагається говорити якомога менше. Виток цієї інформації був пов’язаний з друком деяких американських журналістів, які вміють збирати інсайдерську інформацію.
Дмитро Тузов: Чи малося на увазі, що Україна буде підконтрольною Москві?
Степан Гавриш: Немає жодного сумніву. Громадянам треба усвідомити, що всі дії Путіна спрямовані на те, щоб отримати Україну в якості своєрідної напівколонії.
Ще одна велика проблема стосується мінського формату. Ми сиділи в Женеві, де Керрі, Ештон і Дещиця вели прямі переговори з Путіним. Припинити розпад України можна було тільки шляхом таких прямих переговорів. Путіну це не сподобалось. Було придумано Мінськ.
Погодження українського президента в Нормандії на переговори в Мінську було пов’язано з визнанням легітимності виборів президента України Росією.
Ще одна провальна стратегія була пов’язана з тим, що гарантами безпеки України стали Меркель і Оланд.
Дмитро Тузов: Нещодавно керівник компанії «Алмаз-Антей» заявив, що запуск ракети міг бути випадковим. Інша версія полягає в тому, що головним завданням було збити літак аерофлоту Москва — Ларнака.
Степан Гавриш: Я би подібні конспірологічні теорії залишив в стороні. Я думаю, що всі, хто виконував завдання, діяли навмисне. Було очевидно, що це великий і невійськовий літак.