Писати про сьогодення - дуже серйозний виклик для історика, - лауреат Шевченківської премії

Гість ефіру — професор української історії та директор Українського наукового інституту у Гарварді Сергій Плохій.

Ірина Славінська: Книга була написана англійською і видана в США, нещодавно вийшла у перекладі. В коментарі Громадському радіо в день оприлюднення інформації про Шевченківську премію Сергій Плохій пояснив, що писав книгу для тих, кому треба за кілька годин перельоту погортати книжку, щоб отримати інформацію про історію України. Навіщо комусь читати книгу «Брама Європи»?

Сергій Плохій: Я думаю, що всього кілька років тому більшість американців чи людей в світі відповіли б, що не варто читати, не варто знати, але події останніх років вивели Україну на головні шпальти газет світу, журналів. Світ прокинувся у розумінні відносно України, відносно значення того, що там відбувається. Це Крим, війна на Донбасі. Річ, яка здивувала світ, — це народження українського суспільства. Суспільство самоорганізувалося і зберегло себе. Це цікаве явище.

Брама — це також річ, через яку відбувається прохід, це місце зустрічі, обміну. В цьому розумінні ця метафора відповідала Україні найкраще.

Ірина Славінська: Про яку частину української історії найважче говорити з читачем не з України?

Сергій Плохій: Звичайно, це останні кілька років. З одного боку, це речі, які відродили Україну і український проект. З іншого боку, це дуже важкий період, бо воно сьогодні, воно болить, а дисципліна історії пов’язана з тим, що ми аналізуємо те, що вже закінчилося. Це був дуже серйозний виклик для історика. Коли ти ідеш з цими оцінками до людей, які брали участь у цих подіях, це додає складності. Ми можемо не погоджуватися щодо подій, пов’язаних з Хмельниччиною, ми можемо спокійніше подивитися на минуле. Це неможливо, коли ідеться про останні кілька років.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.