На початку другої години програми “Ранкова хвиля” спілкуємося з журналісткою ромського інтернет-радіо “Чірікло” Золаю Кондур, яка розповідає про подробиці його створення та проблеми ромської громади в Україні.
У другій половині програми спілкуємося з громадським активістом “Київ-Сіті” Дмитром Рубаном, який вважає, що приймаючи закон 1581-д, законодавці лобіюють інтереси монополіста. Це роблять для того, щоб «розкидати» втрати води у мережах, на всіх мешканців будинку. Таким чином, монополістові не потрібно буде вкладати кошти, модернізувати комунікації, міняти іржаві труби. Якщо цей закон буде прийнято – це буде клопіт самих мешканців.
До прикладу, «Київенерго» – у власності олігарха Ріната Ахметова, а платитимуть за чужі витрати прості мешканці. Це така своєрідна політика встановлення «середньої температури по палаті». Тобто нівелюються показники вашого лічильника у квартирі, знімаються покази будинкового лічильника і ця цифра ділиться на кількість мешканців. При цьому законодавець не дає відповіді на питання, як диференціювати витрати – адже зрозуміло, що маленька дитина й дорослий споживач використовують різну кількість ресурсів. Крім того, в Україні скасовано інститут прописки. І далеко не всі мешканці, які живуть у будинку, мають відповідну реєстрацію.
І, взагалі, існує ще й моральний аспект: впродовж років ми всі пояснювали громадянам важливість встановлення індивідуальних лічильників. І коли більшість людей витратили свої кошти, і це зробили, даний законопроект, практично, скасовує всю цю багаторічну роботу і витрачені на неї кошти. І це при тому, що європейський досвід говорить про зворотнє: споживач повинен платити виключно за ту кількість води, газу, електроенергії, яку він спожив. А навішувати на людей технологічні втрати і примушувати платити і за себе, і за сусіда, і за компанію-монополіста, яка надає послуги – це схиблене розуміння житлово-комунальної реформи.