facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Рівень щастя визначається рівнем довіри у суспільстві, — експерти

Як зробити українців щасливими та перейти від рівня виживання до цінностей самовираження розповідають експерти Олексій Жмеренецький та Євген Глібовицький

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Координатор дискусійного клубу «КОЛО» Олексій Жмеренецький, вивчаючи глобальні дослідження на тему щастя, прийшов до 11 висновків, як зробити українців щасливими.

Несторівська група розробила документ «Візія України—2025: Договір Гідності заради сталого розвитку». Про нього розповідає член групи Євген Глібовицький.

Експерти в студії зійшлися на думці, що найважливішим фактором для підвищення рівня щастя є взаємодовіра, яка можлива тільки тоді, коли люди почуваються безпечно.

Сергій Стуканов: Які рецепти щастя ви пропонуєте?

Олексій Жмеренецький: Я не висував власних рецептів, бо в світі вже і так накопичено багато інформації. У нас кожен висуває свій варіант щастя — церква, психіатр, одруження. Я написав цю статтю через певне роздратування таким різноманіттям.

Щастя — це те саме здоров’я. Ми ж не ходимо до хіромантів лікуватися, тож і до щастя треба підходити науково.

Сергій Стуканов: Тобто є формула щастя?

Олексій Жмеренецький: Вчені навіть вивели конкретну формулу щастя, але лише в контексті грошей. Рівень же щастя визначається довірою у трьох сферах — до поліції, до сусідів, до людей в цілому.

Василина Думан: Людина щаслива, коли довіряє всім цим людям?

Олексій Жмеренецький: Так. От єдина реформа, яку ми відчули — це реформа поліції. Рівень щастя справді підвищився, бо люди довіряють поліції більше, почуваються у безпеці.

А щодо сусідів — якщо ви не знаєте, з ким поруч живете, прийдіть і познайомтесь. Рівень щастя виросте.

Євген Глібовицький: В суспільстві дійсно дуже важить довіра. Якщо довіри нема, то шлях до щастя буде обмеженим.

Але нам треба бути дуже обережними з категоріями щастя. Щасливі суспільства — це часто закриті системи, де панує диктатура, де нема свобода. Питання в тому, що щастя одного не має досягатись нещастям інших.

Якщо говорити про Україну — ми зараз в процесі дуже серйозного переходу. Свобода приносить високу відповідальність, яка призводить до нещастя.

Сергій Стуканов: Тобто відповідальність робить людей нещасливими?

Євген Глібовицький: Провівши опитування, ми прийшли до висновку, що у молоді, наприклад, відбувається злам після одруження і народження першої дитини. Наша гіпотеза, що ця відповідальність робить людей менш щасливими.

Сергій Стуканов: Завдяки релігії люди стають щасливішими?

Олексій Жмеренецький: В статті є дві контраверсійні речі — дослідження показують, що за допомогою таблеток можна підвищити рівень щастя. В Америці кожен десятий п’є антидепресанти. І це вже проблема — замість того, щоб розбиратись у проблемах людей, психологи виписують таблетки.

Щодо релігії — це найпопулярніший інструмент пошуку сенсу життя. Але ніхто не каже, що релігія — це єдиний спосіб. Зараз стають популярними різні східні практики, медитації.

Сергій Стуканов: Чи можна бути щасливим наодинці?

Олексій Жмеренецький: Все залежить від рівня сприйняття. Фрейд казав, якщо у людини дуже серйозні екзистенційні філософські переконання, є щось, з чим вона не почувається наодинці, внутрішній співбесідник, тоді потреба бути з кимось пригнічується.

Сергій Стуканов: У 2015 Несторівська група поставила завдання сталого суспільного розвитку для України до 2025 року. Рік пройшов — ви бачите зміни?

Євген Глібовицький: Ми бачимо, бо є практично сформований дискурс, в якому відбуваються зміни. Ми бачимо кращу скоординованість між громадським сектором, владою, міжнародними організаціями. Починається формування спільної платформи.

Василина Думан: А війна, постреволюційний синдром впливають на рівень відчуття щастя?

Євген Глібовицький: Звісно, відчуття тривоги загострилося. Але вихід на рівень безпеки — це подолання корупції і верховенство права, розуміння за якими законами ми живемо, впевненість у своєму житті.

Поділитися

Може бути цікаво

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Держава системно не займається освітніми втратами дітей — співголова ГО «Батьки SOS»

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Чому ВРП досі працює недосконало: думка фахівця фундації DEJURE

Вступ у НАТО виглядає реалістичнішим, ніж відновлення ядерної зброї — Сергій Солодкий

Вступ у НАТО виглядає реалістичнішим, ніж відновлення ядерної зброї — Сергій Солодкий

Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку

Де відпочити на новорічні свята: більшість українців обирають короткострокову відпустку