Фото сайту commons.wikimedia.org
Говоримо з журналістом, громадським активістом та автором ініціативи «Село-музей «Бучак». Він розповідає про акцію протесту проти будівництва Канівської і розширення Ташлицької ГАЕС, яку громадські активісти готують сьогодні під час проведення енергетичного форуму у Києві. За оцінками експертів, ГАЕС (гідроакумулюча електростанція) — застаріла, дорога і витратна технологія. Європейський інвестиційний банк оцінив будівництво КГАЕС у 1,2 млрд євро, що є безпрецедентною цифрою і дає очевидні можливості для безконтрольного розбазарювання коштів, — впевнені активісти.
Євген Павлюковський: Дмитре, розкажи, будь ласка, яка зараз ситуація з будівництвом ГАЕС і що збираються робити активісти найближчим часом?
Дмитро Іванов: Сьогодні о 9 ранку в готелі «Хілтон» у Києві відкривається «Український енергетичний форум». На ньому передбачається присутність багатьох представників європейської спільноти, енергетичних експертів та представників урядових кіл.
Євген Павлюковський: Саме там ви плануєте провести мітинг?
Дмитро Іванов: Так. Ми хочемо актуалізувати цю проблему для учасників форуму. Проблема існує з будівництвом Канівської і розширенням Ташлицької ГАЕС. Сьогодні про цю проблему мало хто знає і мало хто до кінця її розуміє. Про це треба говорити, адже внаслідок запланованого будівництва, ми можемо отримати екологічну катастрофу національного масштабу. А також до неї додасться ще й катастрофа культурна.
Якщо говорити про Канівську ГАЕС, то це буде будівництво на новому місці. Але ця місцевість є унікальною з точки зору пам’яток археології. Там знаходиться унікальне село Бучак. Ташлицьку ГАЕС планують розширити і підняти рівень води в Олександрівському водосховищі. Це призведе до того, що будуть затоплені останні пороги на Південному Бузі, які є безпосередніми свідками нашої козацької історії. Цікаво те, що рішення про будівництва ГАЕС на Київщині прийняте ще на 27-у з’їзді КПРС. Тобто, уряд Яценюка підтримує рішення 27-го з’їзду КПРС.
Євген Павлюковський: Хто зацікавлений в тому, щоб ці ГАЕС з’явилися в цих місцевостях?
Дмитро Іванов: Це державне будівництво. Приватників в цих проектах немає. Це відноситься до повноважень «Укргідроенерго».
Євген Павлюковський: Тобто, приватних підрядників не буде?
Дмитро Іванов: Тут є цікавий момент. Для будівництва Канівської ГАЕС кошти шукають у закордонних інвесторів. Документи щодо цього розглядають зараз «Європейський інвестиційний банк», «Європейський банк реконструкції та розвитку» та низка інших банків. Сума, яка заявлена з боку «Укргідроенерго», складає 400 мільйонів євро. Загальна вартість проекту 1 мільярд 200 мільйонів євро. Це є неймовірна сума. Але головним аргументом на користь будівництва називають всього лише компенсацію пікових потужностей, які виникають в різні години доби. Але це все одно, що ми б зараз отримали мільярдну інвестицію на будівництво заводу з виробництва автомобілів «Побєда».
Наталя Соколенко: А яка існує альтернатива?
Дмитро Іванов: Треба просто довести нашу енергетику до цивілізованого рівня, почати економити і навести лад в тих місцях, де існують великі втрати.
Євген Павлюковський: Тобто ці гроші можна більш вигідно вкласти в модернізацію мереж, що вже існують?
Дмитро Іванов: Так. В світі компенсація потужностей існує всюди, але її вирішують сучасними методами. Можна створювати невеликі генеруючі потужності, впроваджувати сонячну або вітроенергетику. Існують інші методи. Нікому зараз не прийде в голову будувати ГАЕС. Наталя Соколенко: Для чого, на вашу думку, це робиться в Україні?
Дмитро Іванов: Все дуже просто. Подивіться ще раз на суму, яка фігурує у цих проектах. 300 мільярдів євро. Уявіть собі цю цифру. Керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота усюди в своїх виступах робить рекламу цим проектам. Вони також запланували будівництво низки ГЕС на верхній течії Дністра. Ця територія — це суцільні заповідники. Це місця відпочинку, які є перлиною Західної України. Вони запланували там побудувати 6 ГЕС, які повністю перегородять територію річки. Тернопільська міська рада на засіданні проголосувала категорично проти цих проектів, але на них тиснуть. Їх змушують за це проголосувати через обласні адміністрації. У експертів-екологів також є великі сумніви щодо правильності оцінки впливу таких проектів на зовнішнє середовище.
Канівське водосховище в найширшій його частині дуже мілке — 2-3 метри глибини. На дні водосховища лежить старий радіаційний мул, який 30 років по дну Київського водосховища повільно переповзає далі. Вчені-гідрологи підтвердили, що він містить радіонукліди. Також цей мул містить шкідливі отруйні речовини, які у наш час містяться в усіх великих водоймах. Це є наслідком стічних вод, потрапляння пестицидів і промислової діяльності.
Внаслідок будівництва ГАЕС всі ці отруйні речовини будуть скаламучені і мільйони людей з обох боків Дніпра будуть пити отруйну воду. Про це в уряді не говорять, хоча, згідно з конвенцією про доступ до інформації, вони повинні це робити.
Євген Павлюковський: Що на рівні громадськості робиться, щоб протидіяти цьому будівництву?
Дмитро Іванов: Сьогодні ми влаштовуємо акцію протесту. Англійською мовою ми будемо намагатися донести цю інформацію до іноземних учасників енергетичного форуму в Києві. Європа нічого про це не знає і не уявляє рівень небезпеки. Ми готові цим займатися і далі, але нам дуже потрібна підтримка людей.