З художниками Ольгою та Ігорем Чорномор зі студією «Кольоровий психоз», які і зробили цей шедевр — «Двері в інший вимір» поговоримо в студії «Громадського радіо»
Андрій Куликов: Як вам на думку прийшла ця ідея?
Ольга Чорномор: Наш девіз: «Все в житті має бути прекрасним». Чому двері, повз які проходять тисячі людей, не можуть бути прекрасними?
Андрій Куликов: Коли ви фарбували без помаранчевих жилетів, як люди реагували на це?
Ольга Чорномор: Спочатку було важко, люди відносились з недовірою, але в процесі вони бачили перевтілення, та самі долучались.
Наприклад, один чоловік, коли я залишилась сама біля дверей в процесі малювання, почав висловлювання своє невдоволення.
Ігор Чорномор: І коли я повернувся, то побачив, що Ольга почала збирати пензлики, пакувати фарби, засмучена тим, що наша робота не подобається. Та я її переконав, що потрібно сприймати будь-яку критику.
Під кінець цей чоловік нас похвалив і, навіть, пригостив кавою.
Андрій Куликов: Окрім дверей, що ви розмальовувати так, щоб не потрібно було далеко ходити? Може паркани чи огорожі?
Ольга Чорномор: Минулої осені ми розмалювали чотири зупинки громадського транспорту в Черкаської області Лисянського району. Дві з них ми зробили об’ємними теремками. Це дуже всім сподобалось.
Андрій Куликов: Ваші твори не замальовують чи не заклеюють оголошеннями?
Ольга Чорномор: За це можна бути спокійними. Раніше ці зупинки були в занедбаному стані, заклеєні оголошеннями. А тепер люди, які там живуть, і які бачили нашу роботу та долучалися до неї, зараз відчувають гордість за це, і не псують їх.