facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Розробник альтернативного проекту розв’язки на Шулявці: в управлінні столичним транспортом немає науки

Що означатиме для міста альтернативна розв’язка на Шулявці?

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії Громадського радіо Віктор Петрук, автор альтернативного проекту транспортної розв’язки на Шулявці.

Наталя Соколенко: Ще з 2008 року київська влада намагається відремонтувати цей вузол. Є кілька проектів з реконструкції, і один з них 18 травня 2017 року затвердила містобудівна рада Києва, і він вважається, наче, офіційним. Пане Вікторе, в чому полягає альтернатива?

Віктор Петрук: Альтернатива полягає в тому, щоб збудувати на місці застарілого проекту сучасну транспортну розв’язку з дуже великими експлуатаційними показниками, з великою пропускною спроможністю, дуже компактно, яка збереже навколишню забудову, яка звільнить декілька земельних ділянок, загальною площою понад гектар і так далі. Альтернатива в тому, щоб втілити сучасне, інноваційне транспортне рішення.

Наталя Соколенко: Я дивлюсь ціни, і виходить, що ваш проект дешевший. Це так?

Віктор Петрук: Містобудівна рада вважає інакше, там є інші цифри в протоколі, але дуже низька вартість записана до протоколу офіційного рішення, лише 400 млн. гривень, а ми знаємо, що лише відновлювана вартість цеху номер п’ять на сьогодні складає понад 600 млн. гривень. Якщо цех просто вилучити і розбомбити, і нічого не компенсувати – можливо ми за ті гроші і побудуємо цю розв’язку, але якщо включати вартість нерухомості, яку ми зносимо, вартість землі, яку ми вилучаємо, то офіційний проект виходить значно дорожчий.

Андрій Куликов: А що знести планують?

Віктор Петрук: 12 800 квадратних метрів заводу «Більшовик», цех номер п’ять. Він зараз закритий. Виробництво в ньому припинено, але все одно – це виробничі потужності, які можуть бути перепрофільовані, навіть якщо не під виробництво, то це може бути громадський центр – що завгодно. Це споруда, яка складається з восьми будівель, побудованих в різні періоди, і там є одна дуже цінна споруда, яка побудована, приблизно, в 1935 році. На містобудівній раді у 2008 році цю пам’ятку назвали пам’яткою архітектури, але це сьогодні табу – ніхто не обговорює цінність цієї будівлі як пам’ятки історії та архітектури. А насправді це один з двох об’єктів, які залишилися в Києві від того періоду.

Наталя Соколенко: Ви також працюєте всередині влади, головний спеціаліст Департаменту транспортної інфраструктури КМДА – так звучить ваша посада. Вам не вдається переконати ваших колег ухвалити рішення?

Віктор Петрук: У мене технічна посада, абсолютно не політична, якби у мене була хоч трішки політична посада – я мав би якийсь вплив. Я намагаюся впливати на міську адміністрацію як інженер, я роблю розрахунки, моделі, якісь обґрунтування тих чи інших проектів. Але, на жаль, немає в міській адміністрації, а в транспортному секторі – однозначно, немає науки, немає наукової складової. Рішення приймають дуже необґрунтовані, на мою думку.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков