Розвиток біоенергетики на користь всім в Україні, — Георгій Гелетуха

В студії працюють Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Ольга Веснянка: Ми багато втратили на Донбасі і в Криму щодо можливостей біомаси і біогазу для теплової та іншої енергетики?

Георгій Гелетуха: Крим — це одна з найменше забезпечених біомасою областей України. Цей регіон не є характерним для України. Там мало лісів та сільського господарства.

Якщо говорити про ліси, то у нас найбільше ресурсів на Поліссі та на Західній Україні. Якщо говорити про сільськогосподарські відходи, то це — центральна Україна. Донецька область теж багата біомасою. Там багато соняшнику, зернових.

Ольга Веснянка: У вашій останній публікації в соцмережі є фотографія повалених дерев. Ви обурюєтеся, що вони просто гниють, а могли бути використані. Як? І де це сфотографовано?

Георгій Гелетуха: Це було сфотографовано в Пущі-Водиці вчора. Це ілюстрація нашої дискусії з екологами, які на всі наші заклики до розвитку біоенергетики закидають, що це означає вирубати всі ліси.

Ми відповідаємо такими фотографіями. Треба просто зібрати те, що попадало, лежить там десятками років, гниє і тільки псує екологію.

Ми ніколи не будемо брати стільки, щоб вирубати ліси.

Едуард Лозовий: Хто може бути зацікавлений у біоенергетиці, і у тих об’ємах, які вона здатна відтворювати?

Георгій Гелетуха: Це та область, в якій зацікавлені всі. Ми вже зараз маємо в еквіваленті 3 мільярди кубічних метрів газу на рік. Якби не було біоенергетики, нам би треба було закуповувати на 3 мільярди кубометрів більше газу кожного року. Це велика сума.

На цьому зекономило населення та промисловість. Ось у нас вже є дві опори.

Ми говоримо про промисловість, що утворює відходи біомаси. Це деревообробна промисловість. Також це — заводи, на яких виробляється олія. У них залишається багато лушпиння. Ці відходи і є паливом для їх промисловості. Таких котлів стоїть вже біля 70 в Україні.

Ольга Веснянка: А що з приводу тваринництва? Що там діється з використання метану для утворення біогазу?

Георгій Гелетуха: Приблизно 10 біогазових установок працюють в Україні, у Полтавській та Черкаській областях. Найбільша — на Миронівському хлібопродукті. Вони виробляють 5 мегават. Дві великі установки побудовані на цукрових заводах.

Едуард Лозовий: Ми говорили про закон, який мав би спрощувати механізм надання земель під об’єкти відновлювальної енергетики.  Про що тут йдеться?

Георгій Гелетуха: Всі об’єкти відновлювальної енергетики не потребують великих площ. Навіть вітряки.

Ольга Веснянка: Хто автори законопроекту? На якій він стадії? І що він дасть?

Георгій Гелетуха: Якщо ви вирішили будувати об’єкт відновлювальної енергетики, то до одного року у вас займає питання відведення землі. Особливо західні інвестори нічого не починають робити до відведення землі.

Ідеться як про об’єкти для власних енергетичних потреб, так і про об’єкти для продажу енергії. Але більшість — це бізнес.

Будь-яке будівництво об’єкту має бути погоджене з планом розвитку території. Але їх просто не існує.

Ольга Веснянка: А чи є зараз, коли йдуть військові дії, інтерес західних інвесторів?

Георгій Гелетуха: Практично ні. За 2015 рік було побудовано об’єктів лише на 19 Мегават встановленної потужності. Це все українські компанії.

У нас, якщо рахувати з Кримом, було 800 мегават сонячної енергії, 500 мегават — вітрової енергії, 80 мегават — гідроенергії.

Законопроект пройшов зараз два профільних комітети, він позитивно оцінений, і чекає на розгляд.

Едуард Лозовий: Нам весною обіцяють чергове підвищення тарифів. Я пам’ятаю баталії довкола «зеленого тарифу». Що відлякує іноземних інвесторів? Можливо, нерентабельність?

Георгій Гелетуха: З квітня буде підвищення на теплову енергію, а «зелені тарифи» — це електрика.

Якщо ми хочемо дешеву енергію, то треба починати з біомаси. Це, в першу чергу, виробництво теплової енергії. Це буде дешевше, ніж теплова енергія з газу.

У нас є різні тарифи, в залежності від того, хто споживає енергію.

Промисловість споживає енергію з комерційного газу, і вона коштує десь 1400-1800 гривень за Геокалорію.

Населення з багатоквартирних будинків споживає енергію за ціною 500-600 гривень за Геокалорію. Держава субсидує газ, з якого виробляється енергія.

Ніхто не може конкурувати з цією ціною.

Ольга Веснянка: У нас десь стоять котли, які поєднують відновлювальну енергетику з звичайною?

Георгій Гелетуха: Їх більше всього в промисловості. Приблизно — чотири тисячі. Десь 500 котлів стоять в бюджетній сфері. Це школи, лікарні, дитячі садки, адміністративні будівлі. У нас десь 30% бюджетної сфери переведено на біомасу, і ми нарощуємо по 10% на рік.

У населення нічого не відбувається.

Ольга Веснянка: Є ініціатива змінити тарифи на енергію з альтернативних джерел. Це ще один проект, розкажіть про нього.

Георгій Гелетуха: Ми підготували законопроект, що має таку ідею: тариф, що буде надаватися виробникам енергії з біомаси, має бути на 10% дешевший за тариф на енергію з газу. І якщо тариф не покриває собівартості, то держава компенсує різницю.

Це ситуація, яка виграшна для всіх. І населення буде платити менше, і бюджети, що зараз субсидують газ.

Ольга Веснянка: Щороку у вересні ви проводите конференцію «Енергія з біомаси». Чи буде така конференція у 2016 році? І чи є інтерес у партнерів з інших країн?

Георгій Гелетуха: Є. Це буде наша дванадцята конференція. Вона проходитиме 20 і 21 вересня у Києві. У нас бере участь приблизно 200 учасників. 40-45 — це іноземці.