Садок вишневий коло хати: що спільного в українській і японській традиційній архітектурі

Розповідає докторка архітектури, гостьова професорка Кіотського університету

Ведучі

Василь Шандро

Садок вишневий коло хати: що спільного в українській і японській традиційній архітектурі
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-18-08-26_shevtsova.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-rh-18-08-26_shevtsova.mp3
Садок вишневий коло хати: що спільного в українській і японській традиційній архітектурі
0:00
/
0:00

Galyna Shevcova

У студії Громадського радіо – докторка архітектури, професорка КНУБА, гостьова професорка Кіотського університету (Японія), японістка, письменниця, перекладачка, фотохудожниця Галина Шевцова.

Василь Шандро: Перед програмою я згадав, напевно, один з найпопулярніших віршів у нашій літературі – текст Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» – і подумав, що сади Японії теж не є чужими, це таке культове, філософське утворення. Якщо відштовхуватися від садка вишневого коло хати як від нашого дещо стереотипного уявлення про затишок і гармонію, чи є щось подібне у японців?

Галина Шевцова: Садок, на мій погляд, є одним з найподібніших. Я виявила, що Шевченко, напевно, найбільш близький до типу японської поезії. Він дуже простими словами описує те, що є, але цей опис провокує до бачення цієї картини, це тип саме японської передачі поетичних образів.

Василь Шандро: Японці так само уявляють собі гармонію в традиційній культурі?

Галина Шевцова: Так само, тому що там сакура, але це практично та сама вишня, вони дуже близькі.

Василь Шандро: Є будиночок, садочок, тобто своє господарство? Твоє обійстя, де ти живеш, це твоя маленька локальна країна?

Галина Шевцова: В Японії трохи по-іншому, вони трохи більше відкриті до громадського простору, є локальне, але є і загальне. Якщо у нас подивитися, то щось квітне переважно всередині садиби, а в Японців головне, що є в громадському просторі, навкруги.

Японська культура дуже общинна, здавна у них дуже важкі кліматичні умови, через це вони наодинці не могли вижити. В давнину у них рисосховища були загальні, тому що так простіше було їх захищати, обороняти, будувати. В Україні частково теж були такі великі клуні, але кожний намагався мати щось для себе.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 27 серпня о 18.30 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного відбудеться презентація книжки і фотовиставки Галини Шевцової «Історія японської архітектури».