Це стало приводом для розмови зі Світланою Голіковою, членом стратегічної ради Київського інституту енергодосліджень
Євгенія Гончарук: Поговоримо не про високі тарифи, а про те, що ми не маємо культури споживання?
Світлана Голікова: Відповідальність за ту проблему, яка зараз виникла, можна покласти як на державу, яка встановлює ціни на тарифи, так і на всіх громадян, які використовують енергетичні ресурси.
На превеликий жаль, держава багато років використовувала низькі тарифи як певні соціальні і політичні важелі. І тема тарифів перейшла у площину маніпуляцій. Всі структури та політики звинувачують один одного, але не привчають до культури поведінки енергосбереження ресурсів. Навіть, раніше коли люди топили піч дровами, вони мали належну культуру поведінки, економили, сушили дрова, щоб вони горіли ефективніше тощо. А тепер народ чекає, що держава дасть газ, і можна його використовувати скільки завгодно.
Дмитро Тузов: Деякі люди користуються тим, що в нас розвинута тіньова політика, і, приховуючи свої статки, мають субсидії та не економлять енергоресурси? Вони не мають стимулу до енергозбереження, тому що знають, що за ці витрати не заплатять.
Світлана Голікова: Так, в нас є такі маєтки, які споживають електричної енергії більше, ніж маленькі підприємства. Такі заможні люди мають сплачувати за більш дорожчими тарифами.
Євгенія Гончарук: Які сценарії ви пропонуєте зараз для нас?
Світлана Голікова: Прийшли часи, коли енергетичні ресурси стали дорожчими, та є елементом політики і гібридної війни.
Громадянин повинен змінювати поведінку: обережно відноситись до енергоресурсів, споживати стільки, скільки може використати.
А держава повинна надавати можливість громадянину, по-перше, обирати постачальників цих ресурсів, і, по-друге, надати можливість людям самим забезпечувати себе альтернативними енергоресурсами. І має бути державна політика стимулювання тих домогосподарств, які вирішили виробляти енергоресурси самі.
В нас на зв’язку є ще один експерт з цього питання президент Аналітичного центру DIXI Group Антон Антоненко.
Євгенія Гончарук: Що скажете з приводу законопроекту про Національну комісію, яка регулюватиме тарифи?
Антон Антоненко: Всім відомо що в України триває процес створення енергетичних ринків, зокрема ринку газу та ринку електроенергії. Щодо ринку газу, первинний закон був прийнятий, що дуже продуктивно сприйняв сам ринок. Зараз відбувається процес становлення ринку електроенергії. Говорячи про ринок, я маю на увазі створення конкурентного середовища, коли різні постачальники матимуть доступ до споживачів. Але ці ринки не зможуть запрацювати без ефективного регулювання.
Дмитро Тузов: Таку функцію має виконувати Національна комісія з регулювання електроенергії?
Антон Антоненко: Нам потрібна незалежна комісія, якій би ми довіряли. Зараз є претензія до розуміння того, яким є той обґрунтований тариф. Адже не йдеться про те, щоб регулювати кінцеву ціну, її має регулювати ринок, йдеться про те, щоб регулювати монополії та перевіряти, чи належно використовуються ліцензії.
Євгенія Гончарук: Чи вдасться в такий спосіб зменшити тарифи?
Антон Антоненко: Конкуренція — єдиний спосіб зменшення тарифів, коли немає монопольного постачальника, який отримає вказівки щодо тарифів згори. Адже, коли тарифи знижують за вказівкою, вони все одно візьмуть своє, просто в іншій формі.
Дмитро Тузов: Сонячні колектори можуть вирішити проблеми гарячої води, за яку ми зараз платимо великі гроші. Хто має займатися впровадженням таких альтернативних джерел енергоресурсів? Держава в цілому, чи це має вирішуватись на місцевому рівні?
Світлана Голікова: Концепція розвитку великих енергетичних ринків в майбутньому прямує до розподілення ринків. Тобто виробник енергоресурсів має стати ближче до споживача. І сам споживач може стати джерелом енергоресурсів.