Після повернення на батьківщину кримські татари зіштовхнулися із татарофобією — ​історик

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар.

Ведучі

Єлизавета Цареградська,

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Максим Свєженцев,

Мартін-Олександр Кислий

Після повернення на батьківщину кримські татари зіштовхнулися із татарофобією — ​історик
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/hr-rh-21-05-18_kyslyi-_svegencev.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/hr-rh-21-05-18_kyslyi-_svegencev.mp3
Після повернення на батьківщину кримські татари зіштовхнулися із татарофобією — ​історик
0:00
/
0:00

У цей день вшановують пам’ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 людей), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Розмова про страшний злочин Радянського Союзу, з істориком, кандидатом історичних наук, дослідником історії кримських татар Мартіном-Олександром Кислим та про репресії кримських татар сучасною Росією — із істориком Криму, PhD та доктором філософії в галузі історії Університету Західного Онтаріо Максимом Свєженцевим.

Про осмислення теми депортації кримських татар в українському суспільстві

Мартін-Олександр Кислий: Осмислення та занурення в тему дійсно відбувається, це не може не радувати. До 2013 року навіть для мене, людини яка народилась та зростала в Криму, ця тема була абсолютно чужою. Ми не встигли цю проблему осмислити, дати їй вирішення. Мабуть, треба починати зі шкільної освіти. Ми свідомі того, що політика історичної пам’яті призвела до того, що більшість українців відчувають Голодомор як свою спільну травму. Було б добре, якби такого самого результату ми досягли щодо депортації кримських татар. Долі цих людей не є якимись окремим, відірваними від кримського контексту. В умовах, які склалися зараз, це надзвичайно важливо.

Про нав’язування стереотипів про кримських татар

Мартін-Олександр Кислий: У родинах моїх однокласників переважно дивилися російське телебачення. Я добре пам’ятаю, що 18 травня було таке, що у клас не приходили дівчата, бо їм матері забороняли в цей день виходити на вулицю, бо «Татари будуть різати». Це був надзвичайно популярний стереотип, така шаблонна страшилка, бо 18 травня будуть якісь заворушення, яких треба уникати за будь-яку ціну. Це стереотипи, укорінені з 1944 року – уявлення про кримських татар не лише як зрадників, а й людей, що повинні втратити свої громадянські, політичні, національні права, як покарання за зраду, уявлення про кримських татар як про небезпечних людей.

За переказами кримських татар нам дуже добре відомі випадки, як, потрапляючи в місця виселення, вони стикалися із місцевим населенням, яке до них ставились з острахом, боялося їх. Із легкої руки місцевої влади поширювались чутки, що кримські татари в Криму «когось різали» й «тепер будуть різати вас».

Із початком повернення кримських татар на батьківщину цей міф починає культивуватися вже в Криму для місцевого населення. Якщо перша хвиля 1968 року не була масовою і формування стереотипу не було аж таким ґрунтовним, то після повернення на батьківщину у 1985 році кримські татари зіштовхнулися із татарофобією. На підприємствах, на заводах людям казали, що у татар буде якийсь мітинг – не випускайте дітей з дому. Були чутки, що татари переносять якісь віруси, ріжуть, спалюють і тому подібне.

Про кількість постраждалих та загиблих кримських татар

Мартін-Олександр Кислий: Немає жодних цифр, навіть радянські документи суперечать один одному в цифрах – вивезених, репресованих, загиблих. Трагедія кримських татар є колосальною. Згідно з постановою державного комітету оборони, мало відбуватися виселення людей. Ця постанова стверджує, що кожна кримськотатарська родина має право взяти з собою 500 кілограмів харчів, що кожен ешелон має забезпечуватись двома медсестрами й одним лікарем. Про те, що кожен день в ешелоні має відбуватись гаряче харчування, люди мають бути забезпечені водою і кип’ятком. Тобто була певна така радянська законність, яка була прикриттям.

Читайте також: Архів СБУ опублікував фотографії кримських татар, розстріляних за спротив більшовикам у 1937-1938 рр.

Навіть ця радянська законність порушувалась до такої міри, що навіть репресивний апарат не зміг залишити якихось цифр. За останніми підрахунками українських демографів, ідеться про 200-207 тисяч депортованих кримських татар, разом із чоловіками, які після війни відшукали свої родини. Так само щодо кількості загиблих. Кримські татари завжди кажуть, що в кожній родині хтось загинув. За останніми підрахунками це приблизно 50 тисяч осіб.

Про переслідування кримських татар у Криму сьогодні

Максим Свєженцев: У нас є проблема в тому, що знання про Крим досі є окупованим, скажімо так. Воно є окупованим вже дуже багато років, ще від часів першої анексії Криму Російською імперією у 1783 році. Це класичний підхід імперій після захоплення територій – будувати свої міфи. У результаті цих міфів ми маємо ситуацію, коли є офіційна картинка, а є дійсність. Офіційна риторика полягає у тому, що кримськотатарська мова разом із українською і російською є нібито офіційною мовою «республіки Крим». Насправді ж кримськотатарським політичним в’язням забороняється виступати кримськотатарською мовою у судах. Обшуки відбуваються приблизно щомісяця, вони стали настільки регулярними, що люди їх чекають. Люди живуть в атмосфері страху. Сьогодні, 18 травня, будуть відбуватись суди по політичних справах проти кримських татар.

  • 18 травня в Україні — День боротьби за права кримськотатарського народу. Цього дня також вшановують пам’ять жертв депортації кримських татар.

Ми бачимо нищення культурної спадщини, переписування історії, що нібито Крим завжди був російський. Якщо немає на землі свідчення присутності корінного народу, це створює зручні умови для тієї ж Росії, щоб заявити, що «ця територія є історично російською». Цей наступ, ці репресії відбуваються у всіх сферах – проти людей, культури, релігії, самої пам’яті.

Про вплив російської пропаганди

Максим Свєженцев: У нас ще від радянських часів є в підручниках історії й культури певний перелік ворогів. Є ляхи (поляки), бусурмани (кримські татари) на півдні й ситуативно – Москва на північному сході. Кримські татари в історії завжди вважались ворогами й це треба обов’язково міняти. Треба показувати спільність наших історій, наших доль.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису