Секс-робота — теж робота. Пояснюють правозахисники

Наталія Ісаєва, представниця ліги «Легалайф – Україна», та Сергій Перникоза з Асоціації УМДПЛ розповідають про те, як порушуються права секс-працівників та секс-працівників.

Ірина Славінська: 17 грудня – день захисту прав тих, хто займається секс-роботою. Розкажіть про акцію 16 грудня.

Наталія Ісаєва: Цього дня у всьому світі секс-працівниці та секс-працівників та ті, хто їх підтримує, виходять на акції з червоними парасольками, щоб сказати, що секс-робота – це робота, ми всі повинні мати рівні права.  

Ми хочемо звернути увагу на те, що у нас в країні існує покарання за те, що повнолітні люди самі обрали цю діяльність. Існує адміністративна стаття 181 (ч.1), яка передбачає перший раз попередженні, а інші рази – штрафи від 5 до 15 мінімумів доходів громадян. На жаль, показником роботи поліції є кількість складених протоколів.

В листопаді поліцейські в Кропивницькому пройшли атестування у відділі боротьби з торгівлею людьми. Вони почали збирати протоколи. Нам поскаржилися 5 дівчат. Їх забрали в один день, примусили написати протоколи без дат, а дати проставили самі поліцейські.

Був випадок, коли дівчат примусили написати в протоколах прізвища і поставити підписи. Поліцейські потім вказали дати. Згодом виявилось, що в цей день одна з дівчат знаходилася в пологовому будинку і народжувала дитину.

Сергій Перникоза: Ми проводимо акцію під МВС, тому що найбільше зловживань саме серед його представників. На нашу думку, поліція трохи не на тому концентрує свою увагу: вона бігає за дівчатами замість того, щоб протидіяти торгівлі людьми.

У Житомирі затримали дівчину, яка за допомогою інтернету показувала свої принади. Поліція сказала, що півроку документувала її, тобто спостерігала, як дівчина працює. Тут є питання щодо складу злочину.

Вся робота відділу з протидії торгівлі людьми зосереджувалася на тому, що вони «кришували» будинки, де люди надавали сексуальні послуги та отримували з цього певну винагороду.

Наталія Ісаєва: Більшість працівників у цій сфері – дівчата. Чоловіки є, але їх значно менше. Коли ці люди стикаються з насиллям або протиправними діями стосовно себе, їм відповідають, що вони самі винні.

Ірина Сампан: Про що йдеться у петиції про прийняття проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо декриміналізації відповідальності за заняття проституцією?

Наталія Ісаєва: Ідеться про те, що треба скасувати всі караючі закони за добровільну повнолітню секс-роботу. Існування статей дає важелі впливу на секс-працівниць і секс-працівників з боку корумпованих поліцейських. Це породжує насильство і дискримінацію з боку суспільства.

Медичні працівники часто вважають, що у дівчат багато грошей, і дають направлення в дорогі приватні клініки.

Секс-працівники і секс-працівниці приховують від близького оточення, чим вони займаються. Ми часто стикаємося з тим, що наші близькі люди нас б’ють, але не можемо зупинити це насильство. Часто правоохоронці маніпулюють нами, кажуть, що розкриють наші дані. Так і стається, адже протоколи надходять за місцем реєстрації. Багато з нас прописані в сільській місцевості. Протоколи потрапляють до селищної ради.