Секс як хімічний процес: залежність, пристрасть та гормони

Тетяна Трощинська: Чи можна розділяти кохання і секс, як два різні взаємопов’язані процеси, які можуть стосуватися різних людей на біологічному рівні?

Ольга Маслова: Якщо розглядати це на найпростішому рівні, коли кохання означає розмноження, то секс є не найпершою складовою частиною у ланцюжку реакцій кохання, але необхідною

Коли кажуть, що кохання – це серце, а мозок – розум, то обманюють. І кохання, і розум – усе мозок, але з різним співвідношенням речовин та міжклітинних зв’язків.

Якщо говоримо про кохання: коли запускається якась реакція на певну людину, то відбувається дуже багато окремих складних реакцій запущених тим самим першим поглядом чи сукупністю ознак, які організм оцінив підсвідомо.

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити про нейромедіатори чи якісь інші спільні речі для усіх людей у такому стані?

Ольга Маслова: Так. Зараз багато науковців пояснюють відчуття до іншої людини багатьма закономірностями, які є тотожними тим залежностям, що з’являються від психотропних речовин чи під час певних захворювань. Від того, що ми визнаємо існування подібних реакцій ми не знецінюємо кохання. Навпаки, ми розуміємо з чим маємо справу і що з собою варто робити, коли помічаєш за собою залежності.

Як і у всіх залежностях у коханні залучені мотиваційні шляхи і пов’язані з ними нейромедіатори: дофамін, адреналін, норадреналін і т.п. Не забуваймо про системи задоволення представлені ендорфінами, ендоканабіноїдами. Тобто такою ж речовиною, яка є в марихуані. І у хвилини особливого кайфу ці речовини можуть виділятися в організмі.

Некоректно казати, мовляв, була хімія, а потім люди звикли один до одного і хімія зникла. Ні, вона не зникла. Просто співвідношення нейромедіаторів, які беруть участь у цій хімії, змінилося.

Тетяна Трощинська: Якщо говорити про зовнішні прояви. Ми можемо бачити реакції тіла?

Ольга Маслова: Розширені зіниці – при хорошому освітленні, бо при поганому вони розширяться дивлячись на все що завгодно. Або ж, наприклад, якщо сфотографувати таких людей, то добре видно піднесення по обличчю. Це те, що називають блиском очей.

Тетяна Трощинська: Залежність від частих сексуальних контактів подібна залежності від речовин, які стимулюють системи організму?

Ольга Маслова: Якщо говорити не про кохання до однієї конкретної людини, а про часту зміну партнерів і пошук нових, то це яскравий приклад роботи дофамінової системи і системи окситоцину-вазопресину. Це схоже на наркотичні проблеми. Людина вже не отримує задоволення і водночас щораз боїться втратити щось краще, тому і змінює партнерів.

Є в організмі кілька генів за якими можна визначити певні напрями соціальної поведінки людини. Залежно від модифікації гену у конкретної людини потреба у певних особливостях соціальних взаємодій буде іншою.

Тетяна Трощинська: Секс без партнера створює ті ж реакції? Чи чимось відрізняється? Якщо говорити про самозадоволення.

Ольга Маслова: З одного боку тіло при оргазмі отримує приблизно однаковий коктейль речовин, з іншого – одна з цілей зближення: у пік задоволення ще більше полюбити людину. В момент оргазму виділяється дуже багато окситоцину. Коли людина сама з собою, то, звісно, ближче у неї і так вже людей немає, тому на концентрацію окситоцину це впливає менше.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.