Серіал «Не зарікайся»: відбілювання ворога чи інша правда

Слухаємо коментар голови Держкіно Пилипа Іллєнка щодо скандалу навколо серіалу «Не зарікайся» та говоримо з експертами комісії з розповсюдження і демонстрування фільмів Сергієм Осначем та Мариною Ткаченко.

Тетяна Трощинська: Як ви голосували?

Сергій Оснач: Я голосував за заборону фільму. І не вперше. До того наша комісія його вже розглядала. Щодо рішення про зміни складу комісії, то я його вітаю. Є ціла низка рішень комісії, які просто суперечать чинному законодавству. За ним комісія ніяк не могла визнати такі серіали, як «Гадалка» та «Слепая», не фільмами, але комісія це зробила. Так само є багато фільмів з популяризацією органів РФ, зокрема з «Ментами», які потрапляли на екрани.  

Василь Шандро: Це корупція чи ідеологія членів комісії? Професійний підхід?

Сергій Оснач: Я б почав з серіалу «Не зарікайся», щоб пояснити слухачам, що йдеться не про окремий серіал, не про одну його серію, а про дуже небезпечний прецедент, коли олігархічний канал знімає своє бачення реальності і подає нам його як фільм про «нашу жизнь», як сказали на засіданні представники каналу. Цей фільм, на мою думку, суттєво викривлює нинішні події, події на Майдані і дискредитує проукраїнські налаштованих громадян.

Фільм ставить на один рівень загарбників і українських вояків, демонструє, що в них (ополченців — прим. ред.) є своя правда.

Фільм прирівнює тих, хто захищає Україну до тих, хто роздирає її на шматки. Це абсолютно неприйнятна ситуація.

Є ще один момент: у фільмі практично немає україномовних персонажів. Це як зняти фільм про Мартіна Лютера Кінга і боротьбу за права темношкірих з суто білими персонажами. Кінга гратиме білий. І, можливо, двох афроамериканців залишать.

Тетяна Трощинська: Ваша позиція була така, що цей фільм можна демонструвати?

Марина Ткаченко: Так, я голосувала проти скасування державного прокатного посвідчення, за дозвіл прокату.

Я не бачу у фільмі порушення Закону «Про кінематографію». Те, що там немає порушення закону, це розуміє і сам пан Іллєнко. Тому він вдається до таких складних аргументів на кшталт терміну «метатекст».

Якщо ми вже втягнулися в цю суспільну комунікацію, то ми маємо бути в рівних умовах. Давайте подивимось серіал, а не тільки нарізку, яка демонструвалася. З морально-етичної точки зору цей фільм є адекватним. Це не виключає, що у мене є до нього маса претензій щодо образів, диспропорції російської та української мови.

Експерта позиція суб’єктивна. З іншого боку, нам відомі критерії. Але методологічна база недостатньо розроблена.

Сергій Оснач: Щодо критеріїв, то вони були, це прописано в законі. Але вони досить куці. Краще прописати їх детальніше, щоб не було різнобачень.