Громадське радіо
Наталка Соколенко: Про що пишуть діти в своїх листах? Можливо, є якісь тенденції?
Оксана Шпортько: Дійсно 4 грудня було надзвичайне свято, всесвітній день написання листів та прохань до Діда Мороза. Ми з дітками писали листи. Я їм запропонувала два листи: до Святого Миколая і Діда Мороза. Діти дійсно розмежували свої проблеми, і вони були різні.
Що мене дуже сильно здивувало, дехто не міг сформулювати, що вони хочуть. Хтось говорив «а в мене все є», дехто, коли я говорила «ну ви відпустіть себе, забажайте щось незвичне, моноколесо, гіроскутер, щось такого формату». Діти казали: «це дуже дорого». Вони навіть про це думають.
Наталка Соколенко: Скільки цим дітям років, які відмовлялися навіть у своїх бажаннях, оскільки це дорого?
Оксана Шпортько: Я працюю з дітками до 8, 9 років. Дійсно, побажання дітей – дуже змінюються, оскільки змінюється і суспільство, наші потреби. Якщо 10-15 років тому діти просили ляльку, хтось одяг, домашнього улюбленця. То зараз повністю змінилося прохання, навіть іграшки їхні – я доволі часто розпитую: «а що це взагалі таке?» і вони мене просвітлюють у новинках.
Всі практично діти, звертаючись до Діда Мороза говорять «Я тебе люблю», «Я досі вірю, що ти є!».
Наталка Соколенко: Що хочуть діти від Святого Миколая, а що від Діда Мороза?
Оксана Шпортько: Від Святого Миколая хочуть більше солодощів, якісь льодяники, цукерки і так далі. До Діда Мороза вже дійсно різні прохання, вони мають конкретні градації. Хтось просить лакшері – наприклад, «платинову картку, на яку щодня приходить один мільйон».
Також просять у Діда Мороза наприклад “щастя в родині”, “машину для батьків”, або “нареченого для сестрички”. Цікаво, коли діти пишуть: «Я знаю, що ти дуже зайнятий, просто хочу попросити в тебе здоров’я для всієї моєї родини». Коли ти таке читаєш, розумієш, що дитина напевне вже щось пережила, вона розуміє цінності, вона не буде просити гаджети чи моноколеса, вона вже іншим живе.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.