Що може характеризувати насолоду та щастя по-українськи?

Він викладає віртуальний курс «Історія насолоди».

Наталя Соколенко: Чому насолода потрапила в сферу ваших наукових інтересів?

Антон Дробович: По-перше, ця тема актуальна. Крім того, десь на останніх курсах навчання в університеті я помітив, що в усіх великих філософських системах всі видатні люди – Аристотель, Платон, Кант, Гегель – так чи інакше звертались до теми насолоди і задоволення. Хтось в аспекті пізнання, хтось – в аспекті моралі і етики, хтось – в аспекті економіки.

Потім мені потрапила до рук прекрасна монографія Робера Мюшанбле в перекладі Ірини Славінської «Оргазм і захід». Вона присвячена тому, як змінюється ставлення до жіночої сексуальності, і як це впливає на особисте життя людей, на економіку, суспільство, як з’являються цілі економічні сфери, які варті мільярдів доларів, і вони пов’язані зі зміною ставлення до сексуальності. Це дуже сильно мене зацікавило – як в історії європейської культури ця позиція щодо задоволень і насолод розкривається і виражається, тому хотілося це дослідити.

Наталя Соколенко: Ви згадали античних мислителів та французьких філософів, а як щодо українських мислителів? Наскільки вони думали про насолоду та щастя?

Антон Дробович: Так, ми можемо говорити про українських філософів, і тут не можна обійти Григорія Сковороду, який теж ставив це питання. Оця його знаменита фраза про «сродну працю», про «нерівну рівність», яка всім дана і яку треба відкрити. Тобто це питання – де ж щастя? в чому у житті потрібно знаходити насолоду? Він багато міркує про це, і не минає теми насолоди. Він критикує, як і всі античні мислителі, бездумні насолоди, які володарюють людьми і домінують їх, як Доріана Грея.

Крім Сковороди, ми це бачимо у Лесі Українки, тому що її твори та поезія наповнені теж цим питанням. У відомій «Лісовій пісні» теж піднімається питання любові, відповідальності, насолоди, що привалює –  відповідальності хлопця, який кохає дівчину, чи статевий потяг до неї.  

Наталя Соколенко: Чи можемо ми говорити про насолоду як про якийсь вимір розвитку суспільства, його демократизації? Чи є вона індикатором і для кого – для урядів, для якихось дослідників?

Антон Дробович: В багатьох країнах – західних і східних – ставиться таке питання, причому не тільки урядами, а й великі корпорації розробляють мультимедійні продукти, комп’ютерні ігри, віртуальну реальність, продукти доповненої реальності. І вони не тільки ставлять про це питання, вони створюють попит на нові види задоволень, і цей попит створює мільярдні індустрії. Наприклад, знаменита гра Pocemon GO, яка вийшла у 2016-му році, була побудована на відловлюванні віртуальних тварин – Покемонів за допомогою телефонів. І вона викликала шалене захоплення в людей. Маркетологи, які досліджували вплив мультфільму до виходу гри, зрозуміли, що це майже істерія, і людям дуже подобається це робити. І вони випустили продукт, який приніс їм 750 мільйонів людей та 1,2 мільярди доларів.

З іншого боку, якщо говорити про серйозні дослідження,  ми маємо міжнародний індекс щастя, і там серед іншого, перший критерій – задоволеність життям.

Наталя Соколенко: Україна займає не дуже високі місця у цих рейтингах. Як ви це пояснюєте?

Антон Дробович: За індексом щастя ми посідаємо 132 місце зі 157. Це низький показник. Це пов’язано з тим, що і суспільство, і бізнес, і держава недостатньо приділяють уваги тому, щоб запитати своїх громадян – що ж потрібно громадянам, щоб отримати задоволення від життя. Українське суспільство має високий ступінь потреб, які не задовольняє держава. Та й бізнес не розуміє, наскільки широкий діапазон громадян, з якими можна працювати.

Якщо ми обмежуємо гомосексуальних або бісексуальних людей в їхніх вподобаннях, то ми викликаємо в них страждання

Наталя Соколенко: Як впливає поширення сексуальної свободи на відчуття щастя і задоволеності життя?

Антон Дробович: Це наразі дуже популярна тема. Людина – істота не тільки політична, а й сексуальна. Якщо подивитися на середньовічне богослов’я, ми побачимо, наскільки багато уваги приділяється темі сексуальності людини, пристрасті, оцим бажанням, хтивості людини –  така наша природа. Якщо суспільство чи влада влазить в цю сферу і обмежує її надмірно, то це ми називаємо тоталітаризмом, коли держава втручається в інтимні сфери, де вона не має права втручатися – кому з ким спати, кому і як відчувати задоволення. І тут цілий спектр нюансів, від яких людина може бути або щасливою, або нещасною.

Уявімо собі, що не прийняті у суспільстві певні сексуальні позиції, дозволені тільки окремі. А людина не може отримати задоволення в цих дозволених позиціях, і виходить, що страждає роками. Трішки змінити позицію  – і вже було б краще.

Багато досліджень говорять про те, що одні люди мають гомосексуальну чи бісексуальну орієнтацію, а інші – гетеросексуальну. І якщо ми обмежуємо гомосексуальних або бісексуальних людей в їхніх вподобаннях, то ми викликаємо в них страждання. Чи ми маємо на це право? А якщо ми не обмежуємо і нікому від цього нічого немає, якщо від цього стає на 10% більше щасливих людей, то навіщо це обмежувати?

Через те, що у ХІХ столітті не прийнято було говорити про потреби жінки, про необхідність задоволення жінки, виникає величезна фрустрація, незадоволеність, образа і нещастя у багатьох жінок. Їм просто казали «терпи», якщо вони не отримували задоволення від подружнього життя. Їм не розповідали, що терпіти не треба, природа дала організм, який здатен на певний спектр задоволень.  

Наталя Соколенко: Зараз по всьому світові популярні книжки про хюге – данський спосіб бути щасливим, або лагом – шведський спосіб бути щасливим. Я все шукаю якийсь український відповідник – яке слово може характеризувати щастя по-українськи? В чому полягає саме український спосіб бути щасливим?

Антон Дробович: Є старий архетипічний образ – козак Мамай. Це такий медитативно-незворушний та поетично-замріяний образ. Ти повоював, виконав свій обов’язок, задоволений, ситий, здоровий, сидиш і споглядаєш природу. І цей образ Мамая підходить до людини, яка виконала свій обов’язок, до людини, яка здорова, дбає за себе і за інших, захистила свою землю, може радіти з плодів від рук своїх.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.