Що таке сепаратизм: причини, технології, історичний контекст
Звідки походить технологія квазідержавних політичних утворень? Говоримо про витоки сепаратизму в Україні та світі
У студії Денис Москалик, керівник департаменту міжнародної політики Інституту соціально-політичних досліджень, експерт Центру дослідження Африки та Сергій Чолій, викладач кафедри історії НТУ КПІ ім. І. Сікорського, кандидат історичних наук.
Василь Шандро: Від чого можна вести відлік появи квазіутворень в межах існуючих держав?
Сергій Чолій: Питання створення якихось сепаратистських утворень має дуже давню історію. Якщо розглядати історичний процес, можемо знайти дуже багато прикладів такої політики, як виникнення з нічого, так і специфічного створення сепаратистських утворень».
Тетяна Трощинська: Часто в свідомості тих, хто менше цікавиться геополітичними питаннями, досить важко відрізнити: чим боротьба за незалежність відрізняється від сепаратизму.
Сергій Чолій: Термін «сепаратизм» має негативний ореол. Коли говорять про сепаратизм, це завжди щось погане. Зважаючи на те, що це досить поширене явище, не потрібно мати такого суто негативного ставлення до нього.
З нашої національної точки зору ми можемо сказати, що український сепаратизм в Російській імперії був чимось хорошим. Ми сприймаємо це як гарну сторінку в нашій історії: це наша боротьба за незалежність. А з точки зору Російської імперії, зрозуміло, що це абсолютний негатив. Тому треба просто дещо переставити акценти: не варто все малювати чорною фарбою.
Василь Шандро: Що зазвичай стає основою відрізнення: етнічні, релігійні культурні елементи?
Сергій Чолій: Зазвичай, певні загальногрупові враження або уявлення про належність до якоїсь окремої спільноти. Як часто буває в історії, доводять сучасні дослідження, це уявлення часто є вигаданим або спеціально сконструйований кимось.
Сепаратизм може виникнути абсолютно ні з чого, не ґрунтуючись на релігійних, расових чи інших межах. Але в історії (особливо, в ХХ столітті) це зазвичай певні національні риси, які виділяють національну групу як меншину. Це можуть бути конфесійні особливості, а також і мовні.
Тетяна Трощинська: Що лежало в основі квазідержавних утворень «ЛНР», «ДНР», чи це зовнішнє втручання і штучне утворення?
Сергій Чолій: Якщо взяти «ДНР» та «ЛНР» як протодержавні утворення, тут певну роль відіграв суто територіальний принцип: намагання вивести певні адміністративно-територіальні одиниці зі складу України. Якогось більшого об’єднуючого фактору, крім суто адміністративного кордону, як на мене, не існувало.
Ми маємо справу з випадком, коли вдалося мобілізувати локальне населення саме за цим територіальним принципом.
Василь Шандро: Наскільки інформаційна доба впливає на різні сепаратистські настрої?
Денис Москалик: Розвиток технологій, пов’язаний з комунікацією, безумовно, сприяв розвитку тактик використання проксі-структур для впливу на політичну ситуацію на території противника. На початку ХХ століття це було масове поширення грамотності, книгодрукування, радіо: все те, що б давало можливість швидко перекидати агентів, людей, ресурси, щоб здійснювати певні операції на території противника і створювали певні проксі-держави та уряди. Але створивши проксі-структури, їх потім дуже складно контролювати.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.
За підтримки
Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів).