Автор: Leonid Andronov, CC BY 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=45380859
На зв’язку зі студією — головна координаторка конференції, дослідниця архітектури, співзасновниця громадської ініціативи «Модерністки» Євгенія Губкіна.
Євгенія Губкіна: Це вже друга конференція. Минулого року була конференція «Модерністки. Гендерні питання в архітектурі, мистецтві та містобудуванні». Ми не зможемо уникнути питання архітекторок та жінок у містобудуванні, архітектурі та мистецтві.
Євгенія Гончарук: Наскільки видимі в професійному просторі жінки-архітекторки?
Євгенія Губкіна: Архітекторки у всьому світі увійшли у професію десь у 20-і роки. Були, звичайно, виключення у 10-х роках, але широкий вступ до архітектурних вищих навчальних закладів почався з хвилі модернізації 20 — 30-х років.
Досить активних і потужних українських архітекторок можна згадати в періоді, який ми у пострадянському просторі називаємо конструктивізмом. Моя особиста любов — це архітекторка Манучарова.
Друга досить активна хвиля — це 60 — 70-і. Тоді був маніфест про те, що вже повністю всі рівні в архітектурній професії, хоча це трошки не так, архітекторки рідко займали керівні посади.
Круглі ринки у Києві, готель «Либідь» — це роботи жінок, архітекторка разом із Заболотним робила будинок Верховної Ради.
Архітектура — досить привілейована і маскулінна професія. Щоб жінка у XX століття досягла успіху у цій професії, вона мала бути чоловіком.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.