http://www.shanghaidaily.com
На Всесвітньому Шекспірівському фестивалі, що відбувся 11-18 вересня у Шанхаї (КНР), вистави київського театру Володимира Завальнюка «Перетворення» були визнані одними з найкращих. Кирило Булкін, актор та директор театру розповідає про гастролі до Китайської Народної Республіки.
Василь Шандро: З якою місією театр був у Китайській Народній Республіці?
Кирило Булкін: Ми брали участь у Всесвітньому шекспірівському фестивалі. Оскільки ми Шекспіра дуже поважаємо, любимо і ставимо, то подали до розгляду на фестиваль свої постановки у вигляді відео. Це був серйозний конкурс, куди подавали свої роботи театри з усіх країн. І нас відібрали. Ми були єдиними не тільки з України, а й, фактично, з усієї Східної Європи. Крім того, ми були єдиним колективом з 15, який представив дві вистави.
Ірина Славінська: А що ставили?
Кирило Булкін: Ми ставили вистави «Гамлет» і «Король Лір». Потім почалися пошуки фінансування, тому що організатори оплачували тільки проживання. Ми багато років існували як незалежний театр без жодної державної підтримки і робили свою справу просто на ентузіазмі. Але нам пощастило, що ми туди потрапили і з величезним успіхом показали свої вистави. Була неймовірна реакція на наші постановки.
Василь Шандро: Там були театри з усього світу?
Кирило Булкін: Там були представлені Італія, Німеччина, Голландія, США, Франція, Велика Британія. Місцева вистава відкривала фестиваль. Також були цікаві вистави з Індії та Таджикистану.
Ірина Славінська: Шекспір дуже універсальний письменник, один з небагатьох, яких читають і ставлять по всьому світу. Як виглядає Шекспір і його вистави у дзеркалі різних країн?
Кирило Булкін: Кожен театр несе культуру своєї країни і через свій світогляд переломлює загальносвітове і наднаціональне, яким є Шекспір. У найкращих виставах це було помітно. Наприклад, постановка з Індії — це моно-вистава актора, який є, здавалося б, є втіленням мистецтва як такого. Це була вистава на основі індійських ритуальних танців «Macbeth Badya». Було таке враження, що перед тобою не людина, а якийсь ведичний божок. Він грав за всіх персонажів вистави.
Василь Шандро: Хто організатор фестивалю у Китаї?
Кирило Булкін: Одним із організаторів є найвища світова театральна інституція Міжнародний Інститут Театру ЮНЕСКО. Місцевим співорганізатором була Шанхайська Театральна Академія та Спілка драматургів Китаю. Фестиваль відбувався у студентському містечку академії. Нам дісталась одна з найкращих сцен, де було під 300 місць.
Василь Шандро: Шекспір і загалом європейська культура в Китаї адаптовані і актуальні зараз чи це скоріше данина номенклатурним заходам?
Кирило Булкін: На церемонії відкриття Генеральний директор Міжнародного Інституту Театру Тобіас Біанконе говорив, що Шекспір у деяких аспектах історично перегукується з традицією китайського театру. Також на фестивалі була проведена виставка «Шекспір в Шанхаї», де були представлені різні матеріали, у тому числі фото з постановок Шекспіра ХІХ століття. Але постановка китайського театру «Макбет», яка була на відкритті, справила на нас неоднозначне враження. У ній грали блискучі актори, але вистава не справила на нас великого враження, тому що це була європеїзована версія. Навіть Тобіас Біанконе шкодував, що вони показали саме цей варіант вистави, тому що напередодні для своїх глядачів вони показали «Приборкання норовливої» у стилі Пекінської опери з китайськими масками.
Ірина Славінська: Якщо говорити про китайське прочитання Шекспіра з досвіду того, що ви побачили, які деталі можна помітити?
Кирило Булкін: Звичайно, було б цікаво відповідати на це питання, якби я побачив ту виставу, на яку ми не встигли. Я б не сказав, що це екзотика, ніби з іншої планети. Дійсно, вони зовсім інші, але це теж сучасна країна.
Василь Шандро: То хто ж допоміг вам знайти кошти для поїздки?
Кирило Булкін: Ви здивуєтесь, але нам допомогло Міністерство культури і туризму України.
Василь Шандро: Яка далі ваша гастрольна мапа?
Кирило Булкін: В Китаї індійський театр запросив нас на свій фестиваль у Калькутту в листопаді. А в жовтні ми плануємо поїздку на Міжнародний шекспірівський фестиваль в Єреван, де ми вже теж пройшли відбір.