Сонце — це і внутрішній, і зовнішній орієнтир для людини, — філософ
Диво чи закон природи: як наші предки сприймали природні явища?
У студії Громадського радіо Святослав Вишинський, філософ. Спілкуємось про філософське бачення природних явищ.
Святослав Вишинський пояснив, чому сьогодні, попри науковий розвиток та технічний прогрес, ця тема актуальна:
«Залишаються певні унікальні космічні ритми, котрі формують нашу свідомість, формують наше космічне уявлення про себе, про наше навколишнє, про суспільство. Ці космічні ритми не змінюються. Ми можемо сказати, що людина протягом десятків тисяч років еволюціонує в психічному сенсі дуже повільно, і ці архетипи, які закладені у свідомість людської істоти сьогодні, вони майже нас не відрізняють від людини, яка жила 40 000 років тому», – сказав він.
На його думку, Сонце відігравало і відіграє в людському житті важливу роль:
«Сонце – це одночасно і внутрішній і зовнішній орієнтир людини. Ми можемо сказати, що, свого часу, в атеїстичній науці було доволі примітивне уявлення про те, що людина, начебто, обожествляла зовнішні стихії, уявляла, що Сонце – це якась жива істота і так далі. Потрібно розуміти, що в давнину люди мислили так само символічно та метафорично. Користуючись образом та символом Сонця, вони символізували, наприклад, своє уявлення про порядок, про правду, про Космос», – сказав Святослав Вишинський.
Детальніше слухайте у доданому звуковому файлі.