Сталін хотів першим напасти на Німеччину, але не встиг, - історик

Вікторія Єрмолаєва: Чому світ відзначав День перемоги 8 травня, а Радянський Союз – 9?

Сергій Бутко: Акт про капітуляцію підписали 7 травня, він мав вступити в дію 8 травня. Та Сталін назвав його «попереднім» і натиснув на союзників, аби 8 травня під Берліном (у зоні контролю Радянського Союзу) знову підписали акт про капітуляцію. Важливо, що всі умови були прописані у першому акті, другий же став просто галочкою.

8 травня Друга світова закінчилася в Європі. Цього ж дня Президія Верховної Ради СРСР прийняла рішення про те, що День перемоги, як всенародне святкування, повинне відзначатися 9 травня.

Чому Сталін зробив саме 9 травня Днем перемоги? Формувався міф про велику перемогу у Великій Вітчизняній, якої не було, тому що була німецько-радянська війна, як складова Другої світової війни. А ще – міф про виключність ролі СРСР у Другій світовій. Головне, що необхідно було Сталіну і усьому керівництву, приховати те, що саме Союз є одним із винуватців початку Другої світової війни.

Вікторія Єрмолаєва: Деякі українці досі вважають, що Сталін та Гітлер ніколи не співпрацювали. Що можете про це сказати?

Сергій Бутко: Підписання пакту Молотова-Рібентропа 23 серпня 1939 року між СРСР та Німеччиною, дало можливість нацистам безбоязно напасти на Польщу 1 вересня. Без Радянського Союзу, який приєднався до розгрому Польщі, Німеччина не мала ресурсів так швидко розгромити цю країну. Щодо співпраці між НКВС та Гестапо: нам відомо, що 576 німецьких і австрійських комуністів було видано відомством Берії у рамках цієї співпраці.

Вікторія Єрмолаєва: Існує також міф, що Радянський Союз не був готовий до війни і займав оборонну позицію.

Сергій Бутко: По-перше, нацистська Німеччина спочатку оголосила війну і вже потім здійснила напад на Радянський Союз. Тому слоган про напад без оголошення війни – брехливий. Брешуть ті, хто самі звикли так діяти. Наприклад, СРСР почав бойові дії проти Японії і вже по факту Японія дізналася, що їй оголосили війну.

В 1941 році Радянський Союз сам планував напасти на нацистську Німеччину. Він готувався до наступальної війни. За своєю чисельністю та озброєнням радянські війська були або на рівні, або перевищували Збройні сили Німеччини. Переважали за кількістю танків, артилерії. Зараз історики дискують про те, коли саме Сталін хотів напасти на нацистську Німеччину. Тобто нацистська Німеччина просто випередила його.

Вікторія Єрмолаєва: Наскільки несподіваним для Сталіна стало те, що Гітлер його випередить?

Сергій Бутко: Радянські війська були не готові і навіть не навчені оборонятися. Досвіду вони набралися вже безпосередньо під час німецько-радянської війни. Причиною втрат, окрім репресій серед командного складу, де впродовж 1937-38 років репресували 44 тис. старшого командного складу, було те, що радянські солдати, у своїй більшості, не хотіли воювати за комуністичний режим і за Сталіна. Тому вони масово здавалися у полон. І лише у 1942 році, коли вони почали розуміти, що потрапити у німецький полон означає потрапити до пекла, солдати отримали  мотивацію воювати.

Вікторія Єрмолаєва: В Україні люди з проросійськими поглядами часто використовують георгіївську стрічку, як символ Дня перемоги. Хоча в Україні він заборонений. Цей символ дійсно пов’язаний з Другою світовою війною? Чому Росія зараз так активно його використовує?

Сергій Бутко: Росія його активно використовує з 2005 року. Політтехнологи тоді використали його, як новий символ для консолідації суспільства ,а також, як підготовку до нової війни. Георгіївська стрічка призначена показати, що треба повертати радянську комуністичну імперію, треба збирати землі. Сама ця стрічка, як така, використовувалася російськими колабораціоністами. 

Вікторія Єрмолаєва: Яка кількість жертв Другої світової війни? І, на вашу думку, 8 травня має бути святом чи Днем пам’яті?

Сергій Бутко: 8 травня – кінець Другої світової у Європі позначав кінець одному з кривавих тоталітарних режимів, це треба відзначати. Але для України, яка тоді була бездержавною, і чиїх людей усі сторони бійні використовували, наче гарматне м’ясо, це горе і катастрофа. Єдиною силою,  яка боролася за Україну була Українська повстанська армія. Тому головним у відзначенні 8 травня є пам’ять. Пам’ять про жертви і знання уроків цієї  війни.

Щодо жертв, то історики називають цифру 8,5-10 млн українців. Це коли загальна кількість населення була трохи більше, ніж 30 млн. Тобто загинула майже третина населення. І більшість цих жертв – цивільне населення. Половина з 7 млн мобілізованих до лав червоної армії українців загинула.