«Сталінки», «хрущовки», комуналки. Про яке житло мріяли кияни в радянські часи?

76

Яким було «ідеальне» житло для радянської людини? Чи є якась цінність у архітектурі радянської доби? Києвознавець Павло Ковальов розповість про те, як будували Київ у ХХ столітті

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Павло Ковальов

«Сталінки», «хрущовки», комуналки. Про яке житло мріяли кияни в радянські часи?
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_rankova-hvylya-17-02-16_kovalyov.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_rankova-hvylya-17-02-16_kovalyov.mp3
«Сталінки», «хрущовки», комуналки. Про яке житло мріяли кияни в радянські часи?
0:00
/
0:00

Василь Шандро: Існує така думка, що з кожним десятиліттям Київ стає гіршим в сенсі архітектури?

Павло Ковальов: Я думаю, що з кожним десятиріччям Київ стає іншим. Для кожного покоління здавалося, що у їхні часи жити гірше, ніж раніше. Ще в дореволюційні часи говорили, що на місці цих затишних будиночків старосвітського Києва постали оці великі будинки по 7-8 поверхів. І ще тодішня преса писала, що Київ псується.

В післяреволюційні роки вже так не говорилося, тому що висловлюватися, що недоречно перебудовувати столицю радянської країни на соціалістичних засадах, було небезпечно для життя.

У 50-60-х роках знову з’явилося скарження на «сталінки» та десятиповерхівки.

Так само і у наші часи. Ми пам’ятаємо, що в нашому дитинстві було затишно, було менше автомобілів, багато дитячих майданчиків, зелені тощо. І наші діти теж будуть на щось обов’язково скаржитися. Це нормально.

Василь Шандро: Після війни люди масово почали приїжджати до Києва, і їм потрібно було десь жити. І ми знаємо про такі будівлі, які називаються «сталінки» і «хрущовки». Чому з прізвищами генеральних секретарів і керівників радянської держави асоціюється цілий стиль радянської архітектури?

Павло Ковальов: Ми маємо сказати, що в часи перед Другою світовою війною почався дуже великий наплив сіл до Києва після голодомору, і тоді почали будувати всі ці нові робітничі містечка, в першу чергу, на Лівому березі. Вважалося, що на Лівому березі, де немає старого буржуазного Києва, можна побудувати новий світ.

Павло Ковальов «Громадське радіо»

Першої ластівкою стало селище ДВРЗ, яке зараз існує в своєму аутентичному виді. Потім була перепланована Нова Дарниця. А вже після Другої світової війни спочатку з’явилося відоме селище Аварійне біля станції метро Чернігівська. І було дуже багато розбудовано напівприватних котеджів, здебільшого на правому березі, там були й так звані «офіцерські містечка» поблизу Нивок, так звані містечка для науковців поблизу сучасного проспекту Науки.

Тоді склалася така дихотомія стилів, — помпезний сталінський Хрещатик, нові великі будинки для Міністерств і масиви оцих робітничих містечок.

Так воно тягнулося до середини 50-х років, і цей сталінський стиль був вбитий через два роки після смерті самого Сталіна наприкінці 50-х років. Заговорили про марнотратство на декорування зовнішнього вигляду будівель. І помпезний будинок МГБ в Росії дуже розлютив Микиту Хрущова, який сказав, що з цим марнотратством потрібно закінчувати.

І почалося індустріальне будівництво — весь Радянський Союз забудовується «хрущовками». І це була перехідна епоха від помпезно-котеджного сталінського стилю до безликого «хрущовського» стилю. Хрущов вважав, що програма житлового будівництва для робітників наблизив країну до омріяного комунізму.

Тетяна Трощинська: І вона вирішила проблеми сімейних конфліктів, адже жити в таких умовах, в яких жили люди до цього, було складно.

Павло Ковальов: Вона вирішила проблему комуналок. Хрущов був непослідовним, адже він з одного боку заборонив роздавати ділянки людям під приватну котеджну забудову, а з іншого боку — розселяє комуналки. І «хрущовки» — це був крок до індивідуалізму.

Василь Шандро: Яке житло було ідеальним для радянської людини?

Павло Ковальов: В 20-х роки німецьки архітектори розбудували будиночки -просте житло для робітників. Хрущов побачив таке житло під час свого візиту у США у 59-му році. І Радянський Союз наздоганяв цей американський і європейський тренд у швидкому темпі. Радянська людина дуже зраділа, переселившись з переповнених комуналок, до оцих омріяних «хрущовок».