Страхи щодо біженців є перебільшеними, — правозахисники
Про міфи довкола теми біженців, неефективну роботу держорганів, на яку нарікають правозахисники і петицію щодо захисту біженців та політемігрантів говоримо напередодні дня біженців 20 червня
З нагоди з нагоди Міжнародного дня біженців 20 червня, про систематичні затримки біженців на українському кордоні і труднощі, з якими вони стикаються, говоримо з представником фундації «Право на захист» Джемілем Мамутовим, адвокатом Остапом Тимчієм і правозахисницею і спеціалісткою з розвитку проекту «Без Кордонів» Олександрою Назаровою.
Ольга Веснянка: Наскільки багато в Україні є міфів і стереотипів навколо теми біженців?
Джеміль Мамутов: В отношении беженцев в большей степени распространяется негативная информация. Существующие предрассудки имеют сильное влияние на восприятие беженцев. СМИ в этом смысле подливают масло в огонь.
Едуард Лозовий: Не так давно в Яготині відкривали центр для біженців. Пішли чутки, що там поселять кілька сотень сирійських біженців. Керована забобонами місцева громада повстала. Що мали робити в цьому випадку ЗМІ? Вони подавали інформацію максимально збалансовано.
Ольга Веснянка: Как можно противостоять стереотипам?
Джеміль Мамутов: Для этого нужно фильтровать информацию, но все зависит о человека.
Ольга Веснянка: Не так давно ваша организация проводила акцию «Досить годувати страхи». Кто поддержал это мероприятие?
Джеміль Мамутов: В основном, правозащитные организации, рядовых граждан почти не было. Не сказал бы, что эта акция имела безоговорочный успех, но это первые шаги в правильном направлении.
Ольга Веснянка: Сколько беженцев в Украине?
Джеміль Мамутов: В 2015 году было около 3000 человек, искателей убежища в Украине зарегистрировано около 4000. То есть в целом — не больше 10000.
Слухаємо фрагмент інтерв’ю зі співзасновником бюро «Sociologist» Віталієм Юрасовим, про ставлення українців до біженців.
«20% вважають, що права переселенців з Донбасу мають обмежуватися. І більшість — 76% — вважають, що переселенцям потрібно допомагати», — говорить соціолог.
Ольга Веснянка: Хто може претендувати на статус біженця?
Джеміль Мамутов: Этот статус могут получить люди, которые бежали от конфликтов или преследований в своей стране. Люди, которым там угрожала опасность. Получить информацию о защите прав беженцем можно на странице в Facebook «Human Rights In Migration/Ukraine».
На зв’язку зі студією «Громадського радіо» — адвокат Остап Тимчій.
Ольга Веснянка: Як часто до вас приходять повідомлення про затримку біженців?
Остап Тимчій: Доволі часто люди, які бажають отримати притулок в Україні, прибувають до українського кордону з підробленими документами або без візи. Коли людина хоче врятувати своє життя, вона спроможна навіть на таке правопорушення, як підробка документів. Міжнародні норми передбачають, що якщо метою людини був пошук притулку, то вона не має притягатися за це до відповідальності.
Ольга Веснянка: Чи є Україна метою цих людей? Де зазвичай відбуваються затримки біженців на кордоні з Україною?
Остап Тимчій: Якщо шукач притулку прибуває до аеропорту і озвучує мету свого візиту, прикордонники не завжди виконують свої обов’язки, що передбачають передачу цих осіб в органи Державної міграційної служби. Доволі часто через формальні підстави цих осіб відправляють зворотнім рейсом в країну вильоту. Бували випадки, коли їх утримували в транзитній зоні попри те, що там не було жодних для цього умов.
Маємо ілюстрацію умов життя шукачів притулку з Росії в Україні. Так, громадський політичний активіст з РФ Олексій Вєтров безуспішно намагався отримати статус біженця в Україні. Розмову з ним у програмі КД вели Ольга Веснянка та Олексій Бурлаков.
Едуард Лозовий: Чому так відбувається? Прикордонники непроінформовані про те, що ці механізми веде митна служба?
Остап Тимчій: Думаю, проблема полягає у відсутності політичної волі для реалізації взятих на себе зобов’язань.
Ольга Веснянка: Ви захищаєте права шукачів притулку? Як ми ставимося до тих, хто прибуває з Росії?
Остап Тимчій: Шукачі притулку з Росії знаходяться в не найгіршому становищі, адже в них немає мовного бар’єру, чого не можна сказати про біженців з Афганістану, наприклад. В аеропортах є телефони Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Якщо людям вдається підключити до справи УВКБ ООН, їх шанси потрапити в Україну і подати заяву на отримання притулку значно збільшуються.
Ольга Веснянка: Нещодавно з’явилась петиція «Нагадайте президенту про обіцянку захистити біженців та політемігрантів!». Чого нею хочуть досягти, пояснює правозахисниця Олександра Назарова.
Олександра Назарова: Более года назад на вручении паспорта гражданки Украины Екатерине Сергацковой, президент пообещал, что предоставления статуса беженцев для российских оппозиционеров и оппозиционерок будет пересмотрено и упрощено.
Люди, приезжающие в Украину из своих демократических взглядов, не имеют возможности легализоваться на территории страны. У них есть проблемы с получением статуса беженцев. Доходит до того, что представители ДМС Украины доказывали в суде, что Россия является демократической страной. Закон чаще всего предусматривает такое основание для получения вида на жительство, как поддержка Украины в стране, которая пытается вести с Украиной войну.