Суддя, що сприяв узурпації влади Януковичем, змінює закон про Конституційний суд
30 вересня набули чинності зміни до Конституції і у громадян з’явилось право звертатись з конституційною скаргою до Конституційного суду. Чому громадяни досі не можуть скористатися цим правом ?
На телефонному зв’язку зі студією «Громадського радіо» — екпертка РПР і ЦППР Юлія Кириченко.
Юлія Кириченко: Головна проблема в Парламенті. На жаль, Парламент не прийняв нову редакцію закону про Конституційний суд. Цей закон мав би врегулювати процедуру розгляду конституційних скарг в Конституційному суді. Але провину тільки на Парламент ми не можемо покласти. Розробкою імплементаційних законопроектів займається Судова рада з питань реформи — дорадчий орган при президенті України. Від Ради з питань судової реформи ми ще не побачили кінцевого варіанту нової редакції закону про Конституційний суд. Відповідно, президент ще не вніс законопроект до Парламенту.
Наталя Соколенко: Чому сталось так, що усунули і Парламент, і Міністерство юстиції?
Юлія Кириченко: Мені не зрозуміло, чому розробкою імплементаційних законів в частині судової реформи мають займатися на Банковій. Судова гілка влади знаходиться не під президентом. Проблема в тому, що в Парламенті не було створено відповідну робочу групу.
Дмитро Тузов: Зрозуміло, що Парламент не виконав цю частину своєї роботи. Можливо, зараз він намагається надолужити згаяне?
Юлія Кириченко: Поки що ні. Процес підготовки цього законопроекту є закритим. Ми дізнались, що відбувається все в межах Конституційного суду. Головою робочої групи є голова Конституційного суду, що нас дуже обурює. Це суддя, який в 2010 році голосував за зміни в Конституцію в неконституційний спосіб, тим самим сприяючи узурпації влади Януковичем.
Дмитро Тузов: Громадськість якось може вплинути на це?
Юлія Кириченко: Влада реагує на голос суспільства. Оскільки ми досі не бачимо кінцевого тексту, ми сподіваємось, що нам вдасться вплинути на текст закону в межах парламентського комітету. Зараз дуже важливо оприлюднити нову редакцію і вислухати пропозиції і зауваження від суспільства. Є велика кількість громадських організацій, що готові долучитися до процесу, аби прийняти хороший закон не для влади, а для людей.
Наталя Соколенко: Судді Конституційного суду мають також призначатися через конкурс?
Юлія Кириченко: Нам вдалось досягти положення в Конституції про те, що перед призначенням відбувається добір кандидатів на посади суддів Конституційного суду на конкурсних засадах. Сам конкурс має бути прописаний в законопроекті, який приховують. Мені здається, його приховують в більшій мірі саме через це. Згідно з тим, що нам вдалось побачити на етапі його попередньої розробки, положення цього законопроекту знівелювали цю норму. Вони встановлювали, що кожен суб’єкт призначення — президент, Парламент або з’їзд суддів, самостійно формує для себе конкурсні комісії. Сам порядок формування комісії може бути прописаний в актах цих органів. За таких умов конкурс буде ручним.
Дмитро Тузов: Хто примушує депутатів голосувати за закони, яких вони навіть не читали? Зокрема так сталось з законом про статус суддів.
Юлія Кириченко: Це політичні механізми. Питання в тому, чому керівники політичних фракцій мають такий вплив на депутатів. Саме ці законопроекти депутати мають голосувати свідомо.
Дмитро Тузов: Чи є надія на якісну роботу Верховної ради правосуддя?
Юлія Кириченко: Я покладаю на це надію, але невідомо, чи так буде. Цей шанс залежить і від політичної волі.