Сварка Тодурова і МОЗ: хто сказав правду?

Одразу після новорічних свят відомий кардіохірург Борис Тодуров звинуватив в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун у бездіяльності та відсутності ліків в державному Інституті серця, яким він керує. Після цього з’явилася відповідь МОЗу, а потім ще багато різних тез.

Аби розібратися, ми запросили співавторів фактчекінгу складного та заплутаного конфлікту. У студії — Олена Шкарпова, редакторка проекту фактчекінгу та Ярослав Кудлацький, аналітик Київської Школи Економіки.

Ірина Славінська: Розкажіть, що спонукало вас зробити цю статтю-фактчекінг?

Олена Шкарпова: Мы начали проверять, потому что история получила большой резонанс. Мне как читателю и гражданину было интересно разобраться, кто из них прав. Имя Тодурова очень известное, а в МОЗе происходят серьезные изменения. И пытаешься понять, кто прав, а кто нет.

Ярослав Кудлацький: В історії було декілька цитат стосовно закупівлі ліків. Це дуже актуальна для України тема, бо обсяг закупівель — більше 4 мільярдів гривень. Тому сторони, які працюють на цьому ринку, зацікавлені у певного роду інформаційних кампаніях.

Ірина Славінська: У чому звинуватив відомий кардіохірург МОЗ?

Ярослав Кудлацький: Я скажу про звинувачення, до перевірки яких долучився. Це стосувалося закупівлі ліків, і основними звинуваченнями було те, що лікарні не отримали ліки, поставки не відбулися, пізно розпочали закупівлі. І частина з цього є правдою.

Перевіряти цю інформацію потрібно через запити, звичайній людині дуже важко подивитися, чи є певні ліки в якійсь установі. Нестача матеріалів і призводить до різних маніпуляцій.

Любомир Ференс: А МОЗ йшло вам назустріч?

Олена Шкарпова: Мы делали запросы. Ответ был относительно быстрый (насколько возможно) и внятный. Они не знали наше отношение, не знали, какую статью мы напишем в итоге.

Ірина Славінська: Фактчекінг передбачає перевірку тез і фактів. Перша теза, яку ви перевіряєте у статті, стосується відеозвернення кардіохурга Тодурова щодо того, що закупки не відбулися: «Я не знаю про все тендеры, могу сказать что 80%, а то и 90% точно не проведены. Многие миллионы, а то и миллиарды гривен не освоены». Що показала перевірка цього твердження?

Ярослав Кудлацький: За останні роки змінилися процедура закупівлі ліків. У 2014 році за це ще відповідало Міністерство охорони здоров’я, потім — лише частково, а частина закуповувалась міжнародними організаціями, а в 2016 році розпорядженням Кабміну Яценюка всі повноваження по закупівлі ліків були передані міжнародним організаціям.

Протягом 2014 року дійсно відбулася певна затримка з поставкою, бо була низка розпоряджень Антимонопольного комітету, які блокували закупівлі МОЗу.

Тільки вкінці 2016 року були повністю підписані всі договори з міжнародниками, розпочалися перші тендери за закупівлями бюджету 2016 року. В серпні була призначена в.о. міністра Уляна Супрун та її команда. Відповідно, у них було декілька місяців на підготовку документів.

Ірина Славінська: Чи цим можна докоряти МОЗу? Закид і формулюється на тому, що тендери майже точно не проведені станом на 28 грудня 2016 року, як про це сказав Борис Тодуров. Чи це правдивий закид?

Олена Шкарпова: Он правдивый, но несправедливый. Во-первых, Минздрав не имел права закупать что-либо в течении 2016 года, во-вторых, он должен был передать закупки международникам. Но этого не происходило, потому что Квиташвили ушел в апреле, сменилось два и.о. министра, а потом пришла Супрун и ее команда. Если Тодуров и хотел кого-то обвинить, нужно было сказать, что это Минздрав в целом, но не конкретно Ульяна Супрун.

Ірина Славінська: На яку суму не закупили ліків?

Олена Шкарпова: 357 миллионов гривен по его направлению. У него лично нам не удалось выяснить, что он имел ввиду: закупки в целом, по своему направлению.

Любомир Ференс: Ви намагалися уточнити у Тодурова незрозуміле?

Олена Шкарпова: Я писала письма, звонила в приемную, писала в Фейсбук. Мне сообщили, что письма он читает, я дважды писала с уточнением, что он имел ввиду. Поскольку он не отвечал, мы смотрели его пресс-конференцию, то, что он говорил в СМИ.

Любомир Ференс: Чи справді Тодуров робив імплантацію механічного серця, не беручи нічого у держави?

Ярослав Кудлацький: Це неправда. Інститут серця — державна установа, яка фінансується за кошти державного бюджету. Як суб’єкт діяльності установа платить комунальні послуги, податки, закуповує ліки. Тому невірно говорити, що це повністю було здійснено за кошти пацієнтів чи інших осіб.

Ірина Славінська: В інтерв’ю УП з Борисом Тодуровим була яскрава фраза, що на складах залишилися лише рукавички і марля. Чи перевіряли ви факт поставки?

Олена Шкарпова: У МОЗа мы запрашивали накладные с подписью Тодурова, его подчиненных. Несколько таких накладных мы получили. В начале года поставки были, в конце года тоже — нам сказали, что накладных очень много, поэтому все сканы не могут обработать для нас. Да, они были за 2015 год, но лекарства в Институт сердца приходили. Мы спросили, какие остатки на конец года, нам дали ответ из МОЗа, что было некоторое количество стентов.

Меня немного задело то, что есть распоряжение МОЗа, что все лечебные госучреждения должны регулярно публиковать остатки на своих сайтах. По другим больницам мы нашли остатки, у Института сердца их нигде нет — они неопубликованные.

Любомир Ференс: Якщо зробити загальний висновок фактчекінгу, стосовно МОЗу всі факти позначені як правда, а стосовно Тодурова таким є лише один факт, де він констатує статистику інфарктів і смертності. Всі решта є маніпуляцією. Тобто у цій суперечці правим є МОЗ?

Олена Шкарпова: В этой, да. Мы строго проверяли его претензии и ответы на них МОЗа.

Ірина Славінська: Яким сюжетом у маніпуляціях найбільше користувалися сторони, в яких місцях виникав простір для цих маніпуляцій?

Олена Шкарпова: Отсутствие данных: они либо в очень непонятной форме на сайте МОЗа, либо отсутствуют. Соответственно, Тодуров говорит: у нас нет лекарств, МОЗ говорит: мы все поставили. Я как гражданин и потребитель думала: а где мне взять эту информацию, как ее проверить.

Ірина Славінська: І як перевірити?

Ярослав Кудлацький: Є відповідні документи, які регламентують процедуру здійснення закупівель. Ми розглядаємо документи, дивимось хто і за що відповідає. В цій ситуації закупівлі в 2015 році здійснював МОЗ, а в 2016 — міжнародні організації. Тому цитата стосовно того, що вони не були проведені, правдива. Але якщо зважити на особливість нашого бюджетного процесу, закупівлі здійснюються вкінці року — вони здійснювалися, але і поставлялися до кінця року або на початку наступного.