Ситуація з тиском і нападами на журналістів ускладнюється перед виборчими перегонами - ІМІ

На зв’язку зі студією експертка у сфері моніторингу порушень свободи слова та прав журналістів в Україні – Катерина Дячук.

Вікторія Єрмолаєва: Розкажіть, будь ласка, про випадки побиття журналістів, скільки їх і чому саме липень став таким активним у сфері порушення прав журналістів?

Катерина Дячук: Ми самі здивовані тому, що за червень було 10 випадків – був тихенький місяць. А липень показав, що є тенденція виборчих перегонів, які офіційно вже стартували. Наші моніторинги зафіксували 7 побиттів. Але це саме побиття, оскільки в фізичну агресію входить перешкоджання діяльності, погрози, напади на офіси, пошкодження майна. Ми зосередились на побиттях, бо вони будуть показовими під час передвиборчих перегонів. Це випадки, які показуть, що ця система нікуди не дівається: маркований журналіст чи ні, йому все одно дістається за те, що він виконує свою роботу.

система нікуди не дівається: маркований журналіст чи ні, йому все одно дістається за те, що він виконує свою роботу.

Вікторія Єрмолаєва: Що стосується погроз журналістам? Яка ситуація з цим питанням?

Катерина Дячук: Минулого року погрози були на другій позиції, цього року погрози відійшли на третю позицію, а на другу вийшли побиття. Журналістам телефонують невідомі, не представляються і погрожуть розправою. Через соцмережі погрожують. Можуть повідомити, що будівля телеканалу чи редакції замінована – це припиняє роботу журналістів, тобто результат на те, щоб роботу зірвати. Ми це зараховуємо, як залякування.

Вікторія Єрмолаєва: Ви робили аналіз по регіонах: яка тенденція, які способи тиску на журналістів використовують в регіонах, а які в Києві?

Катерина Дячук: Я вам скажу, що Київ і область – завжди лідери. Є лідери регіони – це Миколаїв, Одещина, Волинь, Херсонщина – вони йдуть поруч із Києвом. На Волині більше фіксували судових порушень, коли журналістами, наприклад, забороняли аудіозапис, що взагалі є порушенням законодавства. В Одесі були ситуації з сутичками та застосуванням газу. В Миколаєві часто погрожує місцева влада, журналісти не отримують відповіді на свої запити, щодо використання державних коштів.

Вікторія Єрмолаєва: Як ви оцінюєте рівень розслідування таких справ? Чи охоче відкриваються кримінальні справі, чи доводяться до судів?

Катерина Дячук: Знаєте, безкарними залишаються навіть справи, які призводили до гибелі журналістів, згадаємо Павла Шеремета. Як показує практика, слідство тупцює на місці. Я не впевнена, що знайдуть вбивць, тим паче, замовників. Що стосується нападів на офіси, пошкодження майна журналістів, поліція здогадується, куди ведуть ниточки, але журналісти наголошували на зв’язках поліції з кримінальними елементами в регіоні. Дуже багато правоохоронців реєструють заяви журналістів, як звернення звичайних громадян і кримінальні справи не відкриваються або відкриваються і закриваються, а журналісти навіть не знають про це. Якщо раніше нападниками були на першій позиції звичайні громадяни, на другій – представники місцевої влади, а третю правоохоронці займали, то липень показав, що правоохоронці помінялись із місцевою владою і вийшли на другу позицію.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.