facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Тільки у новорічну ніч у пожежах загинуло 19 осіб, — Лінчевський

В період різдвяних і новорічних свят, за статистикою, кількість пожеж у житловому секторі зростає приблизно на 5 %, — Євген Лінчевський

Тільки у новорічну ніч у пожежах загинуло 19 осіб, — Лінчевський
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Євген Лінчевський, заступник начальника управління пожежної безпеки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, розповідає про пожежну безпеку під час новорічних та різдвяних свят.

Андрій Куликов: На жаль, святкування з феєрверками несе в собі додаткові небезпеки. Які наслідки їх використання можуть бути?

Євген Лінчевський: Дійсно, ці свята — одні із найулюбленіших свят нашого народу, але вони пов’язані із певними небезпеками. Якраз в період різдвяних і новорічних свят, за статистикою, у нас приблизно на 5 % зростає кількість пожеж у житловому секторі. Батьки святкують, діти на канікулах, плюс використання піротехнічних засобів — це все призводить до великої кількості пожеж і травмованих у житловому секторі.  

Андрій Куликов: Але травмовані ж не завжди пов’язані із пожежами.

Євген Лінчевський: Не завжди, якраз кількість травмувань, крім невідповідального вживання алкогольних виробів, дуже часто пов’язана з неправильним використанням піротехнічних засобів, а взагалі-то у нас зараз у більшості міст України рішеннями органів місцевої влади взагалі на період антитерористичної операції їх використання заборонене.      

Андрій Куликов: А хто контролює, що можна продавати і що продається? Ваше управління має до цього відношення?

Євген Лінчевський: Безпосередній контроль за продажем на невстановлених місцях та стихійних ринках здійснює поліція. Також разом з ними ми проводимо спільні рейди по виявленню таких місць та несертифікованої продукції, яка, на жаль, потрапляє на територію країни.

Якщо людина вирішила використовувати піротехнічний виріб, то принаймні його треба придбати у спеціалізованих місцях продажу, там, де ці вироби серійні, сертифіковані і відповідають певним стандартам.  

Ірина Сампан: Була заява МЗС, що на новорічні та різдвяні свята до охорони правопорядку будуть залучені 7000 працівників поліції та 1000 нацгвардійців. Скільки працівників Служби надзвичайних ситуацій були на виїздах, скільки надзвичайних ситуацій трапилося за новорічну ніч, і що нам очікувати на Різдво?

Євген Лінчевський: У нашій службі теж був посилений варіант несення служби. Понад 7000 осіб несли службу тільки у Києві і ще понад 19 000 в інших регіонах.

Тільки за новорічну ніч у нас було 344 виїзди, з них 226 виїздів на пожежі. З початку року на пожежах уже загинули 32 людини, з них 19 — саме в ніч з 31-го на 1-ше.   

Андрій Куликов: Зараз, зокрема через підняття тарифів, дехто переходить на нетрадиційні або навпаки занадто традиційні способи обігріву житла. Що скажете про це?

Євген Лінчевський: Дійсно, є така проблема. Сама служба і наші інспектори не можуть перевірити житло громадянина, тому профілактику в житловому секторі проводимо лише шляхом роз’яснення, рейдів та за допомогою ЗМІ. На жаль, у зимовий період, особливо в приватному житловому секторі, зростає кількість споживачів використання пічного обладнання та саморобних обігрівальних пристроїв.

Дуже часто трапляється, що люди на свята, використовуючи такі пристрої, продовжують святкувати, ідуть кудись до сусідів, залишаючи вдома неповнолітніх дітей. Це призводить до трагічних наслідків.      

Ірина Сампан: 6 січня будуть сильні морози. Яка ситуація з пунктами обігріву по Києву та областях? Чи будуть якісь додаткові пункти обігріву?  

Євген Лінчевський: Безумовно, ми відслідковуємо прогноз ситуації, і у нас уже розгорнуті пункти обігріву як у Києві, так і у всіх обласних центрах.

Вчора у нас трапилася трагічна подія у Сумах. Від вибуху була зруйнована будівля. Одразу ж там був розгорнутий додатковий пункт обігріву.

На період холодів, крім стаціонарних пунктів обігріву, працюватимуть мобільні бригади, які можуть у разі засніження трас чи доріг виїхати і надати допомогу людям поза містом.

Ірина Сампан: А на пунктах перетину КПВВ?

Євген Лінчевський: На лінії розмежування працівники Державної служби надзвичайних ситуації несуть службу у посиленому режимі. Там постійно створюються мобільні зведені загони, які чергують.  

Андрій Куликов: Ви вже говорили, що у багатьох містах України рішеннями органів місцевої влади на період антитерористичної операції використання піротехнічних засобів заборонено, і за це навіть має наставати адміністративна відповідальність. Але щось я не чув, щоб когось дійсно притягали до відповідальності. А як ви ставитесь до того, що, незважаючи на те, що у нас іде війна, ми влаштовуємо феєрверки?

Євген Лінчевський: Моє особисте ставлення до цього дуже негативне. До війни у нас була традиція: всі діти виходили надвір, і ми запускали салют, але такого уже не відбувається протягом трьох років. Через засоби масової інформації ми намагалися ще раз звернутися до громадян і нагадати їм про ці заборони та небезпеки використання таких пристроїв. Безумовно, якщо не виконується заборони, передбачені нормативними актами, це повинно класифікуватися як порушення громадського порядку, і людей за такі дії мають притягати до відповідальності.  

Андрій Куликов: Як з роками змінюється ситуація? Мені здається, що раніше після початку війни феєрверків було менше, а зараз люди вже чи позвикали, чи збайдужіли до того, що ці феєрверки для багатьох є додатковою раною у їхні душі.

Євген Лінчевський: Моє особисте враження збігається з вашим. Мабуть, у нас у суспільстві зараз відбувається такий небезпечний процес звикання до того, що ми живемо в агресії, в період бойових дій. На жаль, суспільство, звикаючи до цього, вже не звертає уваги на проблеми тих людей, які виїхали з тих територій, та які живуть безпосередньо на лінії розмежування. І наша справа — ще раз нагадати людям про людську і моральну відповідальність за їх дії.

Андрій Куликов: Наскільки ви задоволені тим, як вашу професію пропагують і тим, як ідуть навчатись і працювати за вашою спеціальністю? Що перешкоджає або сприяє тому, що діти хочуть ставати пожежниками?

Євген Лінчевський: Для дітей у дитячому віці ця професія ще залишається романтизованою. Ми проводимо постійні тижні безпеки у школах, розповідаючи про цю професію, але, на жаль, в останні роки ця професія з кожним роком ставала все менш престижною і через стан технічної забезпеченості, і через погане державне фінансування.

Зараз ситуація почала покращуватись. Минулий рік був початком року реформ Служби з надзвичайних ситуацій. Перші результати реформи ми уже бачимо — це як мінімум підняття заробітної плати до 5000 гривень.      

Ірина Сампан: Які заходи безпеки ви плануєте на Різдво?

Євген Лінчевський: Перед Різдвом ми звертаємо увагу на забезпечення пожежної безпеки в храмах та інших святих місцях. У нас налагоджена співпраця з більшістю конфесій. Ми зустрічаємось з керівниками парафій, проводимо огляди місць та роз’яснювальну роботу, щоб вони могли викликати наші підрозділи, правильно організувати евакуацію людей та, можливо, навіть починати гасіння пожежі. Також інколи ми проводимо практичні навчання.

Андрій Куликов: У Британії, коли, наприклад, проводиться якесь заняття чи тренінг в готелі, то завжди приходить відповідальна особа за пожежну безпеку та читає інструкцію пожежної безпеки, показує різні види вогнегасників, розповідає, куди бігти, у разі чого. Коли у нас таке буде?

Євген Лінчевський: Одним із основних кроків реформи нашої служби якраз є перехід від перевірок суб’єктів господарювання, підприємств, від якихось каральних засобів до налагодження партнерства і консультації. Зараз Верховна Рада для всіх контролюючих органів прийняла на рік мораторій на самоперевірки, тому основна робота якраз і буде полягати в тому, щоб розказати, показати, навчити і співпрацювати з громадянами, суб’єктами господарювання та установами.   

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО