«Громадське радіо»
Про це поговоримо з виконавчою директоркою громадської організації Українській екологічний клуб «Зелена Хвиля» Олександрою Халаїм.
Василь Шандро: Чи можемо ми говорити, що Київ залишається самою зеленою столицею Європи? Чи це вже міф?
Олександра Халаїм: На жаль, ситуація складається таким чином, що визначення Києва як найзеленішої столиці Європи вже відривається від реальності, але завдяки нашому національному парку Голосіївський, який входить в межі міста, та наявності великих лісових масивів, збалансовує цей процес. Але наші забудови і планування міста, яке вибудовується на лівому березі, цю ситуацію погіршує.
Тетяна Трощинська: Чи є якісь норми, які б вимагали від забудовника насаджувати дерева?
Олександра Халаїм: Так, ці норми є, і 25% озеленення має бути в житлових масивах.
Тетяна Трощинська: Ви говорите, що Голосіїв рятує весь Київ, але він далекий від Троєщини і Позняків.
Олександра Халаїм: Так, звичайно. Минулого року ми робили дослідження, яке показало, що кількість зелені впливає на розподіл температур в місті Києві. Ми отримали аналіз супутникових знімків показав, які показують, яка є температура поверхонь по Києву та відсоток озеленення по мікрорайонах Києва. Вийшло, що Троєщина і Позняки — це масиви, які прогріваються найбільше. Літня температура поверхонь там сягає 35˚С, і там найнижчий рівень озеленення — 0,10% з тих 25%, які мають бути за ДБН.
На Оболоні температура влітку тримається на рівні 34-35˚С влітку, рівень озеленяв складає 10-15%.
Найпрохолодніше в нас в Голосіївому, Святошині і Сирцю. Тут температура не перевищує 30˚С, а рівень озеленення становить 40%.
Наше дослідження показало, що ці норми мають бути дотримані і мають під собою підґрунтя для того, щоб їх дотримуватися.
Проблема новозабудов також полягає в тому, що там ще маленькі дерева, відповідно потрібен якийсь час, щоб рівень озеленення в цих районах досяг відповідного рівня.
Тетяна Трощинська: Як врятувати самого себе, живучи на 14-му чи 16-му поверсі на Позняках, коли твій балкон виходить на сонячну сторону?
Олександра Халаїм: Чим більше ви будете саджати рослин в себе в квартирі, тим кращим буде мікроклімат в ній.
Василь Шандро: Які прогнози можуть бути, якщо спостерігатимуться такі тенденції?
Олександра Халаїм: Прогнози невтішні, адже температура в місті Києві поступово зростає. І температура влітку в самому місті більша, ніж у передмісті десь на 2˚С, і буде збільшуватися надалі.
З кінця 2016-го року разом з міжнародною організацію «350 орг» ми ініціювали інформаційну кампанію «Міста для життя», яка передбачає оновлення тексту стратегії, яка була розроблена в 2013-му році, по адаптації міста Києва до змін клімату.
Тетяна Трощинська: Чи сприяє більша кількість дерев тому, щоб зник той смог, який ми спостерігаємо останнім часом в Києві?
Олександра Халаїм: Зміни клімату призводять до збільшення хвиль тепла, тобто кількості днів, коли середня температура перевищує 30-35˚С. Це створює острови тепла, тобто осередки в місті, які мають високу температуру поверхні, яка не знижуються навіть в ночі. Ми маємо певну кількість торфовищ поблизу Києва, які починають горіти. Відповідні, всі ці дрібні частки горіння попадають у повітря, і якщо немає вітру, ми маємо прояви смогу в місті.
Підходити до вирішення цієї проблеми потрібно системно, і ті самі зелені зони зможуть зменшити кількість пилу в повітрі та очищувати його.
Тетяна Трощинська: Чи побачили ви за два роки, що міська влада займається цим питанням? Адже тематика парків, скверів та озеленення була провідною в передвиборчій кампанії Віталія Кличка. Куди поїхати в Києві, щоб подивитися, що там вже зелено?
Олександра Халаїм: На жаль, можу сказати, що якихось дуже суттєвих змін як на системному, так і на локальному рівні, ми не спостерігали. Натомість, ми маємо більше новин, які стосуються несанкціонованої вирубки та неправильної обрізки дерев весною.
Ми сподіваємось в квітні цього року зустрітися з агрономами «Зеленбуду» та презентувати результати нашого дослідження, щоб вони замислись на видами дерев, які саджати та про те, які саме зелені зони будувати.