facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У Києві відкрили єдиний у східній Європі пункт тестування на ВІЛ

1 грудня — Всесвітній день боротьби з ВІЛ-СНІД, а вчора, 29 листопада, у Києві відкрився унікальний у східній Європі checkpoint

У Києві відкрили єдиний у східній Європі пункт тестування на ВІЛ
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії «Громадського радіо» — координатор програм профілактики та тестування AHF Україна Юлія Квасневська.

Любомир Ференс: Що являє собою цей checkpoint?

Юлія Квасневська: Сheckpoint — унікальний пункт тестування, що відкрився в Києві і наразі є унікальним у східній Європі. Його відкрили за підтримки американського благодійного фонду AIDS Healthcare Foundation, який я зараз маю честь представляти в Києві. Checkpoint — особлива філософія надання послуг, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією. Це безумовне прийняття особистості, її свободи вибору щодо власної поведінки і своєї відповідальності за неї. Будь-яка людина, що звернеться до нашого пункту тестування з проханням про консультаційну послугу чи власне тестування, отримає її, незалежно він того, яку вона має сексуальну орієнтацію, і того, чи вживає вона наркотичні речовини.

Любомир Ференс: Тобто люди тут зможуть пройти тест?

Юлія Квасневська: Не тільки. Ми безкоштовно розповсюджуємо презервативи та надаємо детальні консультації щодо безпечної поведінки і практики використання презервативу.

Любомир Ференс: Де знаходиться checkpoint?

Юлія Квасневська: На вулиці Шулявській, 5.

Любомир Ференс: Завтра весь світ відзначатиме День боротьби з ВІЛ-СНІД. Україна завжди займала перші місця в Європі за розповсюдженістю інфекції. Чи змінилася ситуація цього року?

Юлія Квасневська: На жаль, не змінилася. На сьогодні ми констатуємо певну стабілізацію зростання епідемії ВІЛ-інфекції в Україні. Щороку ми констатуємо близько 20 000 нових випадків. Минулого року було 15 000 нових випадків, але треба розуміти, що при підрахунку не були враховані окуповані території та анексований Крим.

Сергій Стуканов: Яка загальна кількість українців сьогодні мають такий статус?

Юлія Квасневська: Понад 288 тисяч українців були ВІЛ-інфіковані з 1988 року. Під медичним спостереженням знаходиться близько 130 000 осіб. 73% нових випадків — це статевий шлях інфікування.

Любомир Ференс: Наскільки я зрозумів, в Україні все стабільно, тобто кількість ВІЛ-інфікованих не збільшується, але й не зменшується.

Юлія Квасневська: Стабільність з економічної і епідеміологічної точки зору — це різні речі. Епідеміологічна стабільність означає, що наші профілактичні заходи є неефективними. Якби епідемія спадала, ми б могли сказати, що профілактика спрацювала.

Сергій Стуканов: Якою б мала бути ця профілактика?

Юлія Квасневська: Я прихильниця ідеї про надання інформації щодо безпечного статевого життя ще у шкільному віці. Також за необхідне я вважаю розповсюдження інформації про те, що таке безпечне сексуальне життя, а що таке небезпечне сексуальне життя.

Вживання наркотичних речовин в Україні має різноманітні форми. Переважно, це неін’єкційний спосіб вживання наркотичних речовин, що спонукає до нестриманої та невиваженої статевої поведінки. Люди, що вживають наркотичні речовини ін’єкційним шляхом, з епідеміологічної точки зору вже не є групою, що викликає епідемію ВІЛ-СНІДу в Украні.

Любомир Ференс: Держава якось бореться з цим чи все лягає на плечі громадських організацій?

Юлія Квасневська: Що стосується профілактичних заходів, громадський сектор відіграє на сьогодні провідну роль. Держава прикладає максимум зусиль щодо лікування ВІЛ-інфекції. Майже вдвічі цього року було збільшено фінансування для закупівлі необхідних лікарських засобів для надання лікування всім без винятку особам, які його потребують.

Любомир Ференс: В контексті цієї теми ми часто говоримо про те, чи проходить молодь тести і чи є вона свідомою такої необхідності. В цьому сенсі в Україні відбуваються якісь зміни?

Юлія Квасневська: Так. Люди стали уважнішими до свого здоров’я. На пункт тестування до нас почали приходити пари, які відкривають одне одному свій статус. Люди розуміють, що ця інфекція не є виліковною, але є такою, що піддається тестуванню. Люди розуміють, що тестування має бути регулярним.

Любомир Ференс: Чи змінюється середній вік ВІЛ-інфікованих?

Юлія Квасневська: На щастя, епідемія не молодшає. Переважна частина інфікованих — це громадяни віком від 25 до 49 років. Зараз ми почали частіше реєструвати випадки інфікування людей, старших за 50 років.

Сергій Стуканов: На скількох людей ви очікуєте в новому пункті тестування?

Юлія Квасневська: Щомісяця ми очікуємо на не менше, ніж 300 осіб. Ми працюємо з понеділка по суботу з 9 ранку до 19:30 вечора.

Любомир Ференс: Наскільки суспільство є толерантним до ВІЛ-інфікованих?

Юлія Квасневська: Ситуація змінилася на краще. Сьогодні багато українців розуміють, що ВІЛ-інфекція — це не чума 21 століття, а звичайна хронічна інфекція.

В нас є неприйняття не стільки ВІЛ-інфікованих людей, скільки ключових груп населення — споживачів ін’єкційних наркотиків або чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками. Їх сприймають як потенційну інфекційну загрозу. Це неприпустимо. Для того, щоб ситуація змінилась, потрібно проводити просвітницьку роботу.

Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран